№ 32931186, 08.08.2013, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа №805/10828/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю представника позивача Клименко Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку у позивача і має недоїмку з єдиного внеску в сумі 796,02 грн. яку просив стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у содовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області та є платником єдиного внеску.

14 травня 2013 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу №710 у сумі 796,02 грн.

Судом встановлено, що станом на 08.08.2013 року заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишається несплаченою у розмірі 796,02 грн., яка складається з недоїмки сплати єдиного внеску, нарахованого за І квартал 2013 року, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Пунктом 2.3. вказаного Положення, управлінню надано право, зокрема, стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Абзацом 6 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 796,02 грн.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (ЄДРПОУ 21956561, адреса 86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Каліновська, 19) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 02 коп.

Повний текст постанови виготовлений 13 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кошкош О.О.