№ 32863621, 05.08.2013, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2013 р. (10:31) Справа №801/6408/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ердель-Енерго»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Шабакаєв Т.М. - пред-к, дов. від 01.04.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ердель-Енерго» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.03.2013р. № 0003891501 та №0000591504. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ,ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Розгляд справи відкладався для надання позивачем додаткових доказів по справі.

Відповідач явку свого представника у судові засідання на забезпечив, про дні та час їх проведення був сповіщений належним чином , клопотань про відкладення не надав.

У судовому засіданні 05.08.2013р. представник позивача наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача , приймаючи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, наявність доказів того, що сторони були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначення податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Пан Буд» за квітень, травень, червень, березень, лютий 2011р., ТОВ БВП «Строитель Плюс» за грудень, листопад, жовтень, вересень, серпень, липень, червень, травень 2011р., січень 2012р. , за результатами якої 04.03.2013р. був складений акт № 1406/15.4/37133101.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1, ст.44, п.138.1, п.138.2. , п.138.6. ,п.п.138.8.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 48533 грн порушення п. 185.1, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 41984 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 21.03.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0003891501, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 48553 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 1730,35 грн., та № 0000591504, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 41984 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5315,25 грн.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення,зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за лютий, березень 2011р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №1406/15.4/37133101 від 04.03.2013 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Пан Буд» та ТОВ БВП «Строитель Плюс», під час проведення розрахунків за отриманий товар та послуги, надані ними на виконання укладених сторонами договорів , діяльність зазначених контрагентів була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, в наслідок чого відсутні правові підстави для віднесення до складу валових витрат за відповідні звітні періоди сум коштів, витрачених на оплату вартості отриманого товару та послуг.

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування електронного, електричного й оптичного устаткування, ,установлення та монтаж машин і устаткування, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля.

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу,що перевірявся , позивач, здійснюючи свою статутну діяльність , придбавав у ПП «Пан Буд» та ТОВ БВП«Строитель Плюс» електронне, електричне устаткування (далі товар), для його подальшої реалізації своїм контрагентам.

Позивачем надані документи ,при вивчені яких судом встановлено, що в період час , що перевірявся ,ним було придбано у ПП «Пан БУД» товару на суму 91397,87 грн. (в тому числі ПДВ), у ТОВ БВП«Строитель Плюс» - на суму 97655,98 грн. ( в тому числі ПДВ), оплачена його вартість ( в тому числі перерахований ПДВ). Більша частина цього товару реалізована в подальшому іншим суб'єктам господарювання.

Матеріали справи свідчать про те,що в період часу,що перевірявся, ТОВ БВП«Строитель Плюс» надавались позивачу послуги по транспортуванню придбаного ним товару його контрагентам на суму 3220 грн. ( в тому числі ПДВ). Позивачем надані докази транспортування товару , його отримання контрагентами.

З Представництвом ВАТ НПІМЕ «Микрон» 13.05.2011р. , ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» 11.01.2011р., Санаторієм «Узбекистан» 03.06.2011р. позивачем були укладені договори про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки відповідно №3, №09, № 24/17 , предметом яких було надання послуг з технічного ремонту кухонного, технологічного та холодильного устаткування.

Позивачем до матеріалів справа надані докази того,що в період часу ним надавались послуги , визначені в наведених вище договорах , роботи прийняти замовниками , проведена оплата їх вартості.

За твердженням платника податків для виконання умов вказаних вище договорів, з причин браку кадрів , він був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ТОВ БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» договори на надання послуг відповідно № 605 від 04.05.2011р. та №152 від 12.07.2011р. , предметом яких було проведення технічного обслуговування та ремонту кухонного, технологічного та холодильного устаткування.

На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладені в період часу ,що перевірявся, з БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» договори на надання послуг перелічені вище, були виконані контрагентами платника податків, роботи прийняти останнім та ним оплачена їх вартість. За вказаний період часу було надано послуг на суму 113127,38грн. ( в тому числі ПДВ).

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги зазначені відповідачем види діяльності позивача , суд прийшов до висновку,що знайшов підтвердження факт виконання БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» зазначених вище робіт , оплати їх вартості (в тому числі перерахування ПДВ) , подальше їх використання в господарській діяльності позивача, в наслідок чого у платника податків були правові підстави для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

На думку суду матеріалами справи також підтверджено отримання позивачем в період часу,що перевірявся від БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» товару в наведених вище обсягах, оплата його вартості ( в тому числі перерахування ПДВ) , подальша його реалізація іншим суб'єктам господарювання.

За таких обставин існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000591504 від 21.03.2013р.

В той же час, вивчивши надані позивачем документи , суд встановив,що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення ним з ТОВ БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» договорів на надання послуг відповідно № 605 від 04.05.2011р. та №152 від 12.07.2011р.

На думку суду під час розгляду справи на надані належні докази того, що у позивача були відсутні можливості для прийняття на роботу кваліфікованих працівників с метою забезпечення виконання умов договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки, укладених з Представництвом ВАТ НПІМЕ «Микрон» , ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» , Санаторієм «Узбекистан» , а таки спеціалісти були тільки у ТОВ БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» .

За таких обставин суд приходить до висновку, що , укладаючи з ТОВ БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» договори на надання послуг відповідно № 605 від 04.05.2011р. та №152 від 12.07.2011р. , позивач безпідставно зависив собівартість виконаних робіт по правочинам ,укладеним з Представництвом ВАТ НПІМЕ «Микрон», ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» , Санаторієм «Узбекистан», що призвело до необгунованого завищення його валових витрат на суму 113127,38 грн..

В силу викладеного суд вважає, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №1406/15.4/37133101 від 04.03.2013 р, щодо необгунтованого віднесення до складу валових витрат коштів, витрачених на оплату вартості робіт , виконаних БВП«Строитель Плюс» та ПП «Пан БУД» .В наслідок чого матеріалами справи не підтверджені вимоги позивача щодо неправомірності нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 26020 грн.

Вивчивши матеріали справи, надані позивачем документи , суд прийшов до висновку щодо існують підстави для задоволення позову щодоі визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0003891501 від 21.03.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 22533 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 804,04 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.08.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.08.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби №0000591504 від 21.03.2013р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби №0003891501 від 21.03.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язння у сумі 22533грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 804.04 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ердель-Енерго» ( м.Сімферополь, вул. Лінєйна 2, код ЄДРПОУ 31133101) 706,36 грн. ( сімсот шість грн. 36 коп .) судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.