Court ruling № 32828679, 06.08.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 серпня 2013 року Справа № 922/329/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В., вивчивши касаційну Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2013 року.

Згідно з п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 року №3828-VI, статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду тощо.

Зокрема за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1,5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи те, що з резолютивної частини касаційної скарги вбачається, що скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року у даній справі про часткове задоволення позову та стягнення з нього заборгованості у сумі 13 534,25 грн. за електроенергію та водопостачання та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2013 року про залишення без задоволення його апеляційної скарги та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року, залишивши позов без розгляду, то належний розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 860,25 грн.

Скаржник не надав доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки додана до касаційної скарги квитанція №10329229 від 22 липня 2013 року свідчить про сплату судового збору в сумі 603,00 грн.

Поряд з цим, у вказаній квитанції №10329229 від 22 липня 2013 року невірно зазначені реквізити для перерахування судового збору. Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 7 лютого 2012 року № 06-08/512-1512 встановлено наступні реквізити рахунку для зарахування судового збору:

- Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Рахунок отримувача: 31211254700007;

- Код за ЄДРПОУ: 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030004.

Зважаючи на викладене, квитанцію №10329229 від 22 липня 2013 року не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.1113 ГПК України, оскільки її зміст не відповідає п. 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Весь зміст касаційної скарги зводиться до зазначення мотивів викладених в апеляційній скарзі, та недоведеність обставин справи апеляційною інстанцією, що в силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.

Поряд з цим, у випадку повторного звернення з касаційною скаргою скаржнику необхідно уточнити касаційні вимоги, а саме повністю чи в якій саме частині оскаржується постанова апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п.п. 4, 6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, а справу - Господарському суду Харківської області.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді: Б.М.Грек

В.В.Палій