Decision № 328270, 26.12.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.06р.

Справа № 28/331-06

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопосточанню та газифікації "Криворіжгаз" м. Кривий Ріг

про стягнення 5 444 807 грн. 98 коп.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача:Бічуков А.Р. - дов. від 26.10.06р.

Від відповідача: Калінчук В.В. - дов. від 17.01.06р.; Бессараб Л.Л. - дов. від 27.11.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" заборгованість за отриманий в грудні 2003р. природний газ 3 774 116 грн. 57 коп., пеню 349 675 грн., інфляційні витрати 1 038 689 грн. 43 коп., 3% річних 282 326 грн. 31 коп. та судових витрат. Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, яку назвав заявою про уточнення позовних вимог.

Представники позивача полягали на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, заявив клопотання щодо застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 25.12.2006р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.12.2006р.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

Встановив:

Позивачем та відповідачем було підписано договір № 06/02-2074 від 28.12.2002р. Згідно предмету договору постачальник зобов'язується передати покупцю в 2003р. природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Розділом 3 договору узгоджено обсяги постачання природного газу протягом січня –грудня 2003р.

Згідно розділу 5 договору покупець здійснює оплату за газ шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в порядку і строки встановлені алгоритмом розподілу коштів.

Згідно положень протоколу розбіжностей до договору остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Згідно позовних вимог позивача, викладених в позовній заяві від 27.07.2006р. відповідачем залишено без оплати поставки природного газу саме за грудень 2003р.

Відповідачем надано до суду платіжні доручення згідно яких у період часу з 03.12.2003р. по 09.01.2004р. відповідачем було здійснено оплату за отриманий природний газ в сумі 3 118 827 грн. 65 коп. У вказаних платіжних дорученнях у графі –призначення платежу зазначено: за природний газ згідно договору № 06/02-2074 від 28.12.2002р., за грудень 2003р. з урахуванням ПДВ.

Крім того відповідачем надано докази надходження з державного бюджету субвенцій на надання пільг за природний газ у спірному періоді в сумі 1 773 602 грн. 97 коп.

Крім того 12.01.2004р., 13.01.2004р., 14.01.2004р., 21.01.2004р., 22.01.2004р., 23.01.2004р. за поставлений в грудні 2003р. природний газ було перераховано відповідачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно 175 869 грн. 94 коп., 206 980 грн. 52 коп., 134 439 грн. 76 коп., 229 809 грн. 87 коп., 192 268 грн. 20 коп., 137 344 грн. 32 коп.

Таким чином встановлено, що заборгованість за отриманий природний газ за грудень 2003р. відповідачем було сплачено в повному обсязі у період з грудня 2003р. по січень 2004р., частково після 10 січня 2004р.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України 1963 р. зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно вимог ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

Згідно вимог ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення 3 774 116 грн. 57 коп. основного боргу та 349 675 грн. 67 коп. пені задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення 7 059 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1 532 грн. 83 коп. 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заява позивача щодо збільшення позовних вимог повернено судом без розгляду на підставі вимог ст. 81 ч. 1 п. 1, 6 Господарського процесуального кодексу України, згідно переліку повноважень представника позивача, викладених в його довіреності, він не має повноважень щодо збільшення позовних вимог. Крім того, в порушення вимог ст.ст. 54; 56 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 257, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України 1963 р., ст. 232 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ЄДРПОУ 03341397) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.. Шолуденко, 1, ЄДРПОУ 31301827) 7 059 (сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1 532 (одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 83 коп. 3% річних, державне мито в сумі 40 (сорок) грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 19 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Г.В. Манько