№ 32736498, 08.07.2013, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року о/об 14 год. 50 хв.Справа № 808/4511/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області

до начальника управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області Фьодорової Світлани Миколаївни

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Люцернянська сільська рада Вільнянського району Запорізької області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області Фьодорової Світлани Миколаївни (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- скасувати рішення № 272 від 09.04.2013, прийняте начальником управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області Фьодоровою Світланою Миколаївною про застосування до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області фінансових санкцій у розмірі 14069,58 грн. за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески;

- скасувати рішення № 273 від 09.04.2013 прийняте начальником управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області Фьодоровою Світланою Миколаївною про застосування до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області фінансових санкцій у розмірі 7888,54 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків;

- скасувати рішення № 274 від 09.04.2013 прийняте начальником управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області Фьодоровою Світланою Миколаївною про застосування до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області фінансових санкцій у розмірі 1529,99 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень прийняті на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106, п. 6 ч. 2 ст. 17 та п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте частини 1-9 ст. 106, статті 17 та 19 вказаного закону втратили чинність з 01.01.2011, відповідно до Заключних і перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ст. 58 Конституції України, норми якої мають найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас, неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акту в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. В даному випадку, відповідачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за минули роки на підставі правової норми, яка вже втратила чинність на момент винесення оскаржених рішень.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що у відповідності до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 №1058 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. При цьому, у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 №2464 вказано, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій , нарахованих та /або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засідання, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України 08 липня 2013 року в судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва Серії А00 №627150 про державну реєстрацію юридичної особи Люцернянська сільська рада 21.05.2007 зареєстрована Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області за адресою: 70037, Запорізька область, Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Шкільна, буд. 1, ідентифікаційний код 25220412.

З 12.03.2013 по 18.03.2013 УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області проводилась планова перевірка Люцернянської сільської ради, за результатами якої складено акт про результати планової перевірки Люцернянської сільської ради щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2002 до 31.01.2013 від 18.03.2013 №15 (а. с. 12 - 30).

На підставі матеріалів документальної перевірки від 18.03.2013 №15 УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області винесено Рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (витрат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 09.04.2012 №272, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 14 069,58 грн. (а. с. 7).

Рішенням від 09.04.2012 №273 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосовано фінансові санкції у розмірі 7 888,54 грн. на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з питань правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до пенсійного фонду (а. с. 6).

Рішенням від 09.04.2012 №274 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосовано фінансові санкції у розмірі 1 529,99 грн. на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з питань правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до пенсійного фонду (а. с. 8).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Стосовно оскарження Рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 09.04.13р. №272, суд зазначає, що згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 та п. 3.6 Постанови Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», передбачено обов'язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. з ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон України №1058) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Таким чином, до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 14 069,58 грн.

Що стосується оскарження Рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 09.04.2013 №273 та від 09.04.2013 №274, суд зазначає що, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Так, перевіркою, зокрема, встановлено наступне:

- за липень 2010 року занижено фонд оплати праці на суму 12 055,79 грн. по тарифу 33,2% внаслідок чого занижено страхові внески на загальну суму 4 243,64 грн. (в тому числі по тарифу 33,2% - 4 002,52 грн. по тарифу 1-5% - 241,12 грн.);

- за серпень 2010 року занижено фонд оплати праці на суму 2 013,79 грн. по тарифу 33,2% внаслідок чого занижено страхові внески на загальну суму 708,86 грн. (в тому числі по тарифу 33,2% - 668,58 грн. по тарифу 1-5% - 40,28 грн.).

Таким чином встановлено заниження страхових внесків на суму 4952,49 грн. (4243,64 грн. + 708,86грн. = 4952,49 грн.), відповідно управлінням позивачу вказану суму донараховано.

Враховуючи викладене, до позивача застосовано фінансову санкцію за донарахування страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у розмірі 9 418,53 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону України №1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону України №1058, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464), який діє з 08.07.2010, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 4.3. Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженою Постановою правління ПФУ 27.09.2010 за №21-5 (надалі - Інструкція №21-5), обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що висновки, викладені в акті перевірки ними не оскаржуються, разом з тим позивач заперечує наявність компетенції в Управління Пенсійного фонду щодо застосування штрафних санкцій з огляду на виключення положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 №1058.

З огляду на викладене суд звертає увагу на наступне.

За змістом пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкції за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Таким чином, враховуючи те, що порушення законодавства відбулося до 01.01.2011, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні КАС України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова