№ 32728052, 23.07.2013, Odesa District Administrative Court

справа № 815/2903/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконними, нечинними та скасування наказів в частинах, що стосуються ОСОБА_1, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1) із позовною заявою (а.с.4-6) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУМВС України в Одеській області), в якій Позивач, з урахуванням уточнень (а.с.70-72), просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 2179 від 31.10.2012 року в частині, що стосується підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 92 о/с від 23.02.2013 року в частині, що стосується підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; визнати незаконним, нечинним та скасувати пункт наказу ГУМВС України в Одеській області № 394 від 25.02.2013 року в частині, що стосується підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; визнати незаконним, нечинним та скасувати пункт наказу ГУМВС України в Одеській області № 395 від 27.02.2013 року в частині, що стосується підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; визнати незаконним, нечинним та скасувати пункт наказу ГУМВС України в Одеській області № 99 о/с від 28.02.2013 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області; стягнути з ГУМВС України в Одеській області заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ з грудня 1994 року, з 2009 року на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області. За період служби неодноразово заохочувався за розкриття тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів. Однак, в березні 2013 року під час перебування на лікарняному та у відпустці йому стало відомо про видання ГУМВС України в Одеській області наказів № 394 від 25.02.2013 року, № 395 від 27.02.2013 року та № 99 о/с від 28.02.2013 року щодо оголошення Позивачу попередження про неповну посадову відповідальність та в подальшому звільнення з займаної посади за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Позивач вважає зазначені накази незаконними, оскільки вони прийняті Відповідачем з порушенням вимог Дисциплінарного статуту, а саме: у нього не було відібрано письмових пояснень, не було ознайомлено з висновком службового розслідування, не повідомлено підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також не було ознайомлено з наказом про звільнення. Також, Позивач наголосив, що згідно вимог ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби, однак ці вимоги грубо порушено, оскільки спірні накази виданні під час його перебування у відпустці та на лікарняному. Крім того, Позивач зазначив, що підґрунтя видання наказу ГУМВС України в Одеській області № 395 від 27.02.2013 року - невихід на службу з 25.02.2013 року, проте в цей час він знаходився у відпустці, про відкликання з відпустки не повідомлявся.

Окрім викладеного, Позивач зазначив, що 07.05.2013 року Відповідачем по даній справі були надані письмові заперечення, зі змісту яких йому стало відомо, що наказом ГУМВС України в Одеській області № 2179 від 31.10.2012 року Позивачу було оголошено сувору догану, проте, як вказує Позивач, цей наказ йому ніколи не доводився. Також, Позивач вказав, що зі змісту цих же заперечень Відповідача по даній справі йому стало відомо, що наказом ГУМВС України в Одеській області № 92 о/с від 23.02.2013 року його було відкликано з чергової відпустки за 2013 рік з 23.02.2013 року. При цьому, Позивач наголосив, що 23.02.2013 року це субота - вихідний день. Також, Позивач зазначив, що підстава видання вказаного наказу - рапорт начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_19 від 23.02.2013 року не зареєстрований, до відома Позивача не доводився, не містить підстав для відкликання особи з відпустки.

З урахуванням викладеного, Позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та скасувати спірні накази і поновити його на раніше займаній посаді.

У судовому засіданні Позивач та представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.23-29). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що 26.02.2013 року на ім'я начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_19 надійшов рапорт від заступника начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_17 про те, що начальник відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_1 з 25.02.2013 року на службу не виходить, про причини невиходу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідає.

Крім того, представник Відповідача звернув увагу суду на те, що по результатам проведення інспекторської перевірки оперативно-службової діяльності УБНОН ГУМВС України в Одеській області за ряд допущених порушень та недоліків Позивача було попереджено про неповну службову відповідальність, наказом ГУМВС України в Одеській області № 394 від 25.02.2013 року. Також, під час проведення інспекторської перевірки МВС України, керівництво УБНОН ГУМВС України в Одеській області намагалось відібрати у ОСОБА_1 пояснення з приводу виявлених порушень, однак Позивач відмовився надавати будь-які пояснення, про що було складено відповідний акт від 25.02.2013 року. Окрім викладеного, представник Відповідача наголосив, що керівництвом УБНОН ГУМВС України в Одеській області вживались всі можливі заходи, щодо ознайомлення Позивача із висновком службового розслідування по факту допущених ним недоліків в оперативно-службовій діяльності, виявлених представниками МВС України під час проведення комплексної інспекторської перевірки оперативно-службової діяльності УБНОН ГУМВС України в Одеській області та наказом ГУМВС України в Одеській області № 394 від 25.02.2013 року, однак Позивач відмовився ознайомлюватись із зазначеними вище матеріалами, про, що знов ж таки були складені відповідні акти від 25.02.2013 року. Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 92 о\с від 23.02.2013 року Позивача було відкликано з чергової відпуски за 2013 рік, на підставі рапорту начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області від 23.02.2013 року.

Також, представник Відповідача звернув увагу суду, що, раніше наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 2179 від 31.10.2012 року ОСОБА_1 було оголошено «сувору догану». Крім того, керівництвом УБНОН ГУМВС України в Одеській області вживались заходи по ознайомленню ОСОБА_1 з наказом ГУМВС № 395 від 27.02.2013 року, однак Позивач знов ж таки відмовився ознайомлюватись з цим наказом, про що було складено відповідний акт від 27.02.2013 року. Також, керівництвом УБНОН ГУМВС України в Одеській області та ГУМВС України в Одеській області на адресу Позивача неодноразово надсилались листи № 23\459 від 01.03.2013 року, № 459 від 28.02.2013 року, № 23\460 від 01.03.2013 року, № 9\1143 від 19.03.2013 року з повідомленням про звільнення з ОВС та необхідністю останнього прибути до УКЗ УМВС для відповідного розрахунку, листи надсилались у тому числі і рекомендованою поштою. На думку представника Відповідача, вищенаведеним спростовуються доводи Позивача, щодо не ознайомлення його з висновком службового розслідування, не прийняття від нього пояснення та не ознайомлення з наказом про звільнення. Отже, із вищевикладеного вбачається, що посадові особи ГУМВС України в Одеській області діяли в рамках наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів Позивача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З грудня 1994 року Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 2009 року проходив службу на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області (а.с.35-39).

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2012 року до УКЗ ГУМВС України в Одеській області для реалізації надійшла копія висновку службової перевірки, проведеної працівниками УВБ в Одеській області за скаргою гр. ОСОБА_4 щодо протиправних дій працівників УБНОН ГУМВС України в Одеській області, які примушували його приймати участь у незаконних закупівлях наркотичних речовин та подальшому вимаганні грошових коштів у громадян.

На підставі отриманого висновку службової перевірки, старшим інспектором відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС України в Одеській області майором міліції Бродецькою Л.А. було проведено додаткове службове розслідування за зверненням гр. ОСОБА_4, 1991 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо дій працівників УБНОН ГУМВС України в Одеській області, за результатами якого складено висновок від 31.10.2012 року (а.с.82-88).

Згідно п.5 вказаного висновку додаткового службового розслідування було встановлено порушення Позивачем вимог ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-ІV від 22.02.2006 року (далі - Статут), наказів МВС України № 81 від 16.03.2007 року та № 90 від 26.03.2010 року, що виразилось в безконтрольності за діями підлеглих під час здійснення ними оперативно-розшукової діяльності.

На підставі висновків зазначеного додаткового службового розслідування 31.10.2012 року ГУМВС України в Одеській області було видано наказ № 2179 «Про покарання працівників УБНОН ГУМВС України в Одеській області», відповідно до п. 4 якого за порушення вимог ст.8 Статуту, наказів МВС України № 81 від 16.03.2007 року та № 90 від 26.03.2010 року, що виразилось в безконтрольності за діями підлеглих під час здійснення ними оперативно-розшукової діяльності, начальникові відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковнику міліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.79-81).

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно вимог наказу МВС № 168 від 07.02.2013 року «Про проведення інспекторської перевірки оперативно-службової діяльності ГУМВС України в Одеській області», з метою вивчення результатів оперативно-службової діяльності за 12 місяців 2012 року представниками МВС України було проведено інспекторську перевірку стану організації оперативно-службової діяльності щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУМВС України в Одеській області та реалізації завдань, передбачених Планом заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки, якою встановлені факти неналежного оперативного супроводження кримінальних справ, порушених відносно фігурантів ОРС, під час досудового слідства та судового розгляду.

Зокрема, при перевірці деяких справ оперативного обліку, які знаходились в провадженні начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1, було встановлено, що з листопада місяця 2012 року будь-які оперативно-розшукові заходи, з метою документування злочинної діяльності фігурантів підполковником міліції ОСОБА_1 не проводились, оперативна робота по цих справах ним взагалі не велась.

Також, в ході перевірки службових кабінетів працівників УБНОН ГУМВС України в Одеській було встановлено, що на момент перевірки підполковник мі6ліції ОСОБА_1 був відсутній у своєму робочому кабінеті, а його робочий зошит з грифом обмеженого доступу «для службового користування» знаходився на робочому столі, а не в сейфі, до якого був відкритий доступ.

Зазначені обставини були продубльовані у висновку службового розслідування по факту допущених начальником відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції ОСОБА_1 недоліків в оперативно-службовій діяльності, виявлених представниками МВС України під час комплексної інспекторської перевірки оперативно-службової діяльності УБНОН ГУМВС України в Одеській області від 25.02.2013 року (а.с.41).

На підставі висновків зазначеного службового розслідування 25.02.2013 року ГУМВС України в Одеській області було видано наказ № 394 «Про покарання начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1», відповідно до якого за грубе порушення вимог ст.7 Статуту, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність», Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року, що виразилось у відсутності проведення протягом тривалого часу будь-яких оперативно-розшукових заходів по справам оперативного обліку, порушення режиму секретності начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність (а.с.40).

Також, судом встановлено, що 26.02.2013 на ім'я начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області надійшов рапорт від заступника начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_17, яким останній повідомив, що 26.02.2013 року начальник відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_1 не з'явився на роботу без поважних причин, на дзвінки не відповідає, за місцем реєстрації двері ніхто не відчинив (а.с.48).

З метою перевірки вказаної інформації, заступником начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції ОСОБА_18 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 26.02.2013 року (а.с.55), в якому зазначено, що 26.02.2013 року на ім'я начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області надійшов рапорт від заступника начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_17 про те, що начальник відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні підполковник міліції ОСОБА_1 з 25.02.2013 року до теперішнього часу на службу не виходить, про причини невиходу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідає. За місцем мешкання відсутній, місцезнаходження на теперішній час невідоме. За час перебування в займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, доручену йому ділянку роботи забезпечував неналежним чином, контроль за підлеглими з його боку був недостатнім, що призводило до порушень транспортної дисципліни серед підлеглих. По результатам проведення інспекторської перевірки оперативно-службової діяльності УБНОН ГУМВС України в Одеській області за ряд допущених порушень та недоліків начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні підполковника міліції ОСОБА_1 було попереджено про неповну службову відповідність.

На підставі зазначеного висновку службового розслідування 27.02.2013 року ГУМВС України в Одеській області було видано наказ № 395 «Про покарання начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1», відповідно до якого за грубе порушення вимог ст.7 Статуту, Закону України «Про міліцію», Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України № 155 від 22.02.2012 року та звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 27.02.2012 року, Присяги працівника ОВС, що виразилось у допущенні грубих порушень в оперативно-службовій діяльності, неприйнятті будь-яких заходів по усуненню недоліків, низькому професійному рівні, а також невиході на службу без поважних причин з 25.02.2013 року до теперішнього часу, начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН УМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ звільнити за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.54).

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 99 о/с від 28.02.2013 року, на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області № 395 від 27.02.2013 року, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН УМВС України в Одеській області, звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з 28.02.2013 року (а.с.30).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, Кодексом честі працівника ОВС України та іншими.

Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією УРСР та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Порядок звільнення зі служби осіб середнього начальницького складу визначається розділом VII вказаного Положення, а саме п.64, яким встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, за порушення дисципліни.

При цьому, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Статутом.

Так, ст.1 Статуту визначено поняття службова дисципліна як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Статуту надане визначення дисциплінарного проступку, як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. В свою чергу службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 14 Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 552 від 06.12.1991 року завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

Згідно п.7 зазначеної Інструкції підставами для проведення службового розслідування є: заяви, скарги, листи громадян; повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації; повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду; повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.

Пунктом 9 цієї ж Інструкції встановлено, що службове розслідування проводять у місячний термін з дня надходження до органу внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення. За наявності поважних причин строк проведення розслідування може бути продовжений керівництвом органу внутрішніх справ, але не більше ніж на один місяць.

Відповідно до пп. 10, 11 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і усесторонньому дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини); наявність вини працівника ОВС в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так обтяжуючі його відповідальність; характеристика особи (відношення до служби, поведінка до порушення); причини та умови, що сприяли скоєнню порушення; характер та розмір нанесених порушенням збитків. Проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування, вивчає нормативні акти, збирає іншу інформацію для забезпечення всесторонності, повноти та об'єктивності розслідування.

Згідно з п.14 вказаної Інструкції посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана роз'яснювати особам, стосовно яких проводиться службове розслідування, їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику, ознайомити з затвердженим висновком особу, у відношенні якої проводилась перевірка, за її бажанням, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Відповідно до п.15 зазначеної Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися; знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці; оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади став встановлений, на думку Відповідача, факт неодноразового грубого порушення Позивачем службової дисципліни. Так, судом встановлено, що 31.10.2012 року за порушення вимог ст. 8 Статуту, наказів МВС України № 81 від 16.03.2007 року та № 90 від 26.03.2010 року, Позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, йому оголошено сувору догану, наказом № 2179. 25.02.2013 року наказом № 394 Позивачу оголошено попередження про неповну посадову відповідність. В період часу з 25.02.2013 року ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі.

Разом з тим, на думку суду, приймаючи зазначені накази, що стали підставою для звільнення Позивача з займаної посади, Відповідачем очевидно не враховано всі дійсні обставини справи, висновки зроблено без достатніх на то підстав, а також порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Так, як встановлено судом, Позивача, зокрема, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани наказом ГУМВС України в Одеській області № 2179 від 31.10.2012 року, однак матеріали справи не містять будь-якого документального підтвердження щодо ознайомлення Позивача з зазначеним наказом. Про наказ №2179 від 31.10.2012 року Позивач дізнався під час судового розгляду справи зі змісту заперечень представника Відповідача, а не під особистий підпис, в установленому законом порядку. Зазначені обставини представником Відповідача в судовому засіданні спростовані не були, навпаки представник Відповідача наголосив, що у ГУМВС України в Одеській області відсутні будь-які докази які б підтверджували факт ознайомлення Позивача з вказаним наказом. Також, Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що останнім вживались заходи з метою ознайомлення Позивача з дисциплінарним наказом про оголошення йому суворої догани № 2179 від 31.10.2012 року.

Крім того, суд вважає, що при проведенні службового розслідування, висновок якого став підставою для видання оскаржуваного наказу № 2179 від 31.10.2012 року, Відповідачем не повно було з'ясовано обставини дисциплінарного проступку Позивача, Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем службової дисципліни передчасно та за відсутності беззаперечних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки Позивача.

Так, як вбачається зі змісту висновку від 31.10.2012 року, складеного за результатами додаткового службового розслідування у відношенні посадових осіб УБНОН ГУМВС України в Одеській області, 27.09.2012 року до УКЗ ГУМВС України в Одеській області для реалізації надійшла копія висновку службової перевірки, проведеної працівниками УВБ в Одеській області за скаргою гр. ОСОБА_4 щодо протиправних дій працівників УБНОН ГУМВС України в Одеській області, які примушували його приймати участь у незаконних закупівлях наркотичних речовин та подальшому вимаганні грошових коштів у громадян.

Під час проведення зазначеного службового розслідування посадовими особами УВБ в Одеській області було встановлено, що старший оперуповноважений відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області капітан міліції ОСОБА_8, оперуповноважені відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_9 та старший лейтенант міліції ОСОБА_10, грубо порушуючи вимоги ст.7 Статуту, пп. 2.1, 2.2.2, 2.5 та розділу 5 Інструкції про оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України, затвердженої наказам МВС України № 007 від 17.07.2004 року, без оформлення будь-яких документів та дозволу керівництва УБНОН ГУМВС України в Одеській області доручали гр. ОСОБА_11 здійснити в с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області оперативну закупівлю у гр. ОСОБА_12 наркотичної речовини - марихуани, з метою затримання останнього та вимагання у гр. ОСОБА_12 грошових коштів. При цьому, як вбачається з вказаного висновку додаткового службового розслідування, зазначені порушення з боку ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були допущені, зокрема, внаслідок відсутності контролю за діями підлеглих з боку їх безпосередніх керівників - начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_1 та заступника начальника цього відділу ОСОБА_13

З урахуванням встановлених обставин висновком службової перевірки УВБ в Одеській області від 15.09.2012 року запропоновано, зокрема, підполковнику міліції ОСОБА_1 вказати на виявлені порушення та зажадати усунення недоліків у службовій діяльності.

Однак, висновком додаткового службового розслідування від 31.10.2012 року, який став підставою для видання оскаржуваного наказу № 2179 від 31.10.2012 року, запропоновано начальникові відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковнику міліції ОСОБА_1 оголосити сувору догану. При цьому, у вказаному висновку відсутні будь-які обґрунтування обрання більш суворішого дисциплінарного стягнення ніж було запропоновано первісним висновком службового розслідування. Також, суд наголошує, під час проведення додаткового службового розслідування посадовими особами ГУМВС України в Одеській області не було встановлено додаткових обставин, які б стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани. Висновок додаткового службового розслідування містить лише обставини, які були встановлені під час проведення службового розслідування посадовими особами УВБ в Одеській області.

Більш того, суд наголошує, що зі змісту зазначених висновків службового та додаткового службового розслідування від 15.09.2012 року та від 31.01.2012 року, а також наказу № 2179 від 31.10.2012 року, вбачається, що підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани став встановлений, на думку Відповідача, факт порушення підлеглими Позивача - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вимог Статуту та Інструкції про оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України, що виразилось у дорученні гр. ОСОБА_11 здійснити в с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області оперативну закупівлю у гр. ОСОБА_12 наркотичної речовини - марихуани, з метою затримання останнього та вимагання у гр. ОСОБА_12 грошових коштів.

Водночас, під час судового розгляду справи судом встановлено, що відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінальних справ не порушувалось, їх не було притягнуто до кримінальної відповідальності, тобто не встановлено в їх діях складу злочину, а саме не встановлено, що зазначені підлеглі Позивача незаконно затримували будь-яких осіб та вимагали від них грошові кошти (а.с.103). Зазначені обставини також підтвердженні в судовому засіданні представником Відповідача. В той час, як саме у зв'язку з встановленням зазначених обставин Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану.

Крім того, суд наголошує, що в матеріалах справи, також, відсутні будь-які докази які б засвідчували факт повідомлення Позивача про проведення відносно нього службового розслідування, за результатами якого складено висновок від 25.02.2013 року, ознайомлення Позивача з зазначеним висновком та з прийнятим на його підставі наказу № 394 від 25.02.2013 року про попередження Позивача про неповну посадову відповідність.

Посилання представника Відповідача на акти від 25.02.2013 року про відмову Позивача від надання пояснень та ознайомлення з висновком службового розслідування від 25.02.2013 року, складені заступниками начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковниками міліції ОСОБА_17, ОСОБА_18 та старшим оперуповноваженим в ОВС відділу УБНОН ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції ОСОБА_14 (а.с.43-44), суд вважає безпідставними, оскільки вони складені в приміщенні УБНОН ГУМВС України в Одеській області, в той час, як відповідно до висновку службового розслідування від 26.02.2013 року (а.с. 55) Позивач з 25.02.2013 року на службу не виходив, тобто в приміщенні УБНОН ГУМВС України в Одеській області не перебував та, відповідно не міг відмовитись від ознайомлення від надання пояснень по факту проведення відносно нього службового розслідування та відмовитись від ознайомлення з його результатами.

Зазначені обставини, також, підтверджуються показаннями допитаних судом в ході офіційного з'ясування обставин справи свідків - ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які, зокрема, вказали, що з 20.02.2013 року по 26.02.2013 року включно Позивач перебував в заміському домі своїх батьків за адресою пос. Зоря-1, вул. Квіткова, 36 та звідти нікуди не виїздив.

Крім того, на думку суду, службове розслідування, висновок якого став підставою для видання оскаржуваного Позивачем наказу № 394 від 25.02.2013 року, Відповідачем було проведено поверхнево, без належної підготовки, згідно висновку службового розслідування не встановлено всі обставини вчинення Позивачем дисциплінарного проступку. Суд вважає, що Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем службової дисципліни передчасно та за відсутності беззаперечних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки Позивача. Висновок службового розслідування від 25.02.2013 року не містить відомостей в чому саме полягають порушення Позивачем при проведенні оперативно-службової діяльності, які саме заходи не вживались Позивачем та по яким справам. Зазначений висновок повністю дублює факти та обставини встановлені інспекторською перевіркою. Тобто, Відповідач проводячи службове розслідування відносно Позивача не встановив по яким справам не проводились оперативно-розшукові заходи, з яких підстав та взагалі в чому це проявилось. Також, суд наголошує, що посилаючись на порушення Позивачем вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року, що виразилось в порушенні режиму секретності, Відповідач не надає на підтвердження цих обставин будь-яких доказів, зокрема, актів з яких можливо було б встановити, що дійсно робочий зошит Позивача з грифом обмеженого доступу «для службового користування» знаходився на його робочому столі, а не в сейфі, та до нього був відкритий доступ.

Окрім викладеного, як встановлено судом, однією з підстав для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади став встановлений, на думку Відповідача, факт відсутності ОСОБА_1 на службі з 25.02.2013 року.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). При цьому, поважними причинами слід вважати такі причини, що виключають вину працівника. При такому розумінні поважних причин відсутності працівника на роботі не суперечить п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який кваліфікує поведінку працівника як порушення трудової дисципліни (прогул - це різновид такого порушення) за наявності вини працівника. Загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов'язків.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за прогул, вважатиметься законним лише в тому випадку, коли бути встановлений факт відсутності працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня та при відсутності поважних причин, за яких працівником допущено прогул. При цьому, важливо, щоб у роботодавця були достовірні докази того, що працівник був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Одним з таких доказів є, наприклад, акт про відсутність працівника на робочому місці, складений не менш як трьома працівниками підприємства.

Як встановлено судом, доходячи висновку, що Позивачем був здійснений дисциплінарний проступок - прогул, Відповідач послався на рапорт заступника начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_17, яким останній повідомив, що 26.02.2013 року начальник відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_1 не з'явився на роботу без поважних причин, на дзвінки не відповідає, за місцем реєстрації двері ніхто не відчинив.

Разом з тим, судом встановлено, що 26.02.2013 року Позивач перебував у черговій щорічній відпустці. Зазначені обставини не спростовані представником Відповідача, навпаки представник Відповідача підтвердив, що Позивач у вказаний період перебував у відпустці, однак наказом ГУМВС України в Одеській області № 92 о/с від 23.02.2013 року його було відкликано з чергової відпустки за 2013 рік з 23.02.2013 року.

Водночас, Відповідачем, не надано жодного доказу, який би підтверджував, що Позивач був повідомлений про прийняте рішення щодо відкликання його з чергової відпустки.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.55 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м. Києва, йому рівних і вище).

В матеріалах справи відсутні докази наявності крайньої необхідності у Відповідача щодо відкликання Позивача з відпустки та його згоду на відкликання з відпустки. У якості підстави для відкликання з відпустки Позивача у наказі № 92 о/с від 23.02.2013 року зазначено рапорт полковника ОСОБА_19 від 23.02.2013 року, у якому, в свою чергу, вказано, що Позивача необхідно відкликати з відпустки у зв'язку з службовою необхідністю. Будь-яких посилань на конкретні підстави необхідності відкликання Позивача з відпустки у зазначеному рапорті відсутні, що унеможливлює встановлення причин необхідності відкликання Позивача з відпустки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено обґрунтованості відкликання Позивача з чергової відпустки.

Крім того, суд наголошує, що Відповідачем при видачі спірних наказів не було враховано того факту, що Позивач перебував у тимчасовій непрацездатності з 27.02.2013 року по 04.03.2013 року (приступити до служби - 08.03.2013 року) та з 11.03.2013 року по 16.03.2013 року (приступити до служби - 21.03.2013 року), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу ОВС, військовослужбовця внутрішніх військ МВС, виданих поліклінікою ГУМВС України в Одеській області (а.с.7-8). При цьому, суд звертає увагу на те, що представник Відповідача не заперечував факту перебування Позивача на лікарняному під час видання спірних наказів, підтвердивши відсутність обов'язку Позивача окремо повідомляти керівництво про перебування на лікарняному з огляду на проходження лікування у відомчій лікарні ГУМВС України в Одеській області.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Відповідач, не провівши належним чином перевірку щодо причин відсутності Позивача на робочому місці, передчасно, без з'ясування всіх обставин виніс оскаржувані накази.

З огляду на вищезазначене, судом встановлено недотримання Відповідачем по справі (ГУМВС України в Одеській області) приписів Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України при проведенні службового розслідування відносно Позивача та притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що службове розслідування та складення висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваних наказів про покарання Позивача та про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, здійснено з порушенням порядку проведення за відсутності необхідних доказів, зібраних у встановленому законом порядку, які б підтверджували допущені Позивачем порушення, що не може бути підставою для прийняття з боку ГУМВС України законного та обґрунтованого рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Всупереч наведеним вимогам, Відповідач - ГУМВС України в Одеській області, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним спірних наказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що накази ГУМВС України в Одеській області: № 2179 від 31.10.2012 року в частині оголошення Позивачу суворої догани; № 92 о/с від 23.02.2013 року про відкликання з чергової відпустки за 2013 рік підполковника міліції ОСОБА_1; № 394 від 25.02.2013 року про попередження Позивача про неповну посадову відповідність; № 395 від 27.02.2013 року та № 99 о/с від 28.02.2013 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п.24 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу з органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави особа повинна бути поновлена на попередній роботі. При винесенні рішення про поновлення на роботі, одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, Позивач підлягає поновленню на попередній посаді, в зв'язку з чим ГУМВС України в Одеській області зобов'язано нарахувати та виплатити на користь Позивача середній заробіток (грошового утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконними, нечинними та скасування наказів в частинах, що стосуються ОСОБА_1, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 2179 від 31.10.2012 року в частині оголошення суворої догани підполковнику міліції ОСОБА_1, начальнику відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 92 о/с від 23.02.2013 року про відкликання з чергової відпустки за 2013 рік підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 23 лютого 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 394 від 25.02.2013 року про попередження про неповну посадову відповідність підполковника міліції ОСОБА_1 начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 395 від 27.02.2013 року та № 99 о/с від 28.02.2013 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 28 лютого 2013 року, з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 лютого 2013 року по день поновлення на посаді.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії наркозлочинності на міжрайонному рівні управління боротьби за незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

23 липня 2013 року.

.