log in
ENG
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 08.12.06р. |
| Справа № А6/706-06
За позовом Прокурора Довгинцівського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг про стягнення 13 906,36 грн.
Суддя Коваленко О.О. Секретар судового засідання Захарченко Л.І.
Представники сторін: Від прокурора Цяцька О.В. посвідчення №181 дійсна з 22.09.2006 року до 22.09.2011 року, Від позивача Жоболда Н.В. довіреність №4836/07-24 від 07.12.2006 року Від відповідача ОСОБА_2. довіреність №НОМЕР_1 від 13.09.2005 року
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Довгинцівського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг-далі по тексту позивач звернувся з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг -далі по тексту відповідач про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне на загальну суму 13 906,36 грн.
Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі посилаючись на те, що п.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником такого виду збору, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, яка сплачує єдиний податок звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Також відповідач вважає, що посилання позивача на статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV про зобов'язання суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності-сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку закріпленому в Законі №1058-ІV є необґрунтованими.
У судовому засіданні, що відбулося 30.11.2006 року оголошувалась перерва до 08.12.2006 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Ст.67 Конституції України передбачено обов'язок особи сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності згідно свідоцтва про державну реєстрацію. В Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок).
Згідно імперативних положень ч.2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платників внесків.
Посилання відповідача на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", як такий, що має силу закону є неправомірним, так як це суперечить конституційному принципу „верховенства права”. Дана позиція також знайшла своє відображення в Постанові Вищого господарського суду по справі №22/142-04-4705 від 24.05.2005 року.
Страхувальниками відповідно до Закону №1058-ІV є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Стаття 17 Закону №1058-ІV зобов'язує страхувальників нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески.
Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не включаються до складу інших податків та інших обов'язкових платежів та на них не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до ст.19 Закону №1058-ІV роботодавці нараховують страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визнаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт за угодами цивільно-правового характеру нараховують страхові внески.
Відповідачем при надані звітів до управління позивача вказував про використання найманої праці але не нараховував страхові внески.
Не нарахування страхових внесків відповідачем призвело до порушення діючого законодавства та підставою для проведення позапланової перевірки №НОМЕР_3. При проведенні перевірки суми коштів частини єдиного податку сплачені відповідачем, були враховані позивачем і не включалися до загальної суми недоїмки, це підтверджується довідкою-розрахунком.
Позивачем було винесено Вимогу НОМЕР_4 та направлено відповідачу, який її отримав але не сплатив зазначену у вимозі суму і не оскаржив вимогу в судовому порядку, що свідчить про визнання відповідачем даної суми недоїмки.
Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а)якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.
Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Таким чином актом індивідуальної дії відповідного Управління Пенсійного фонду України є вимога про сплату недоїмки.
Заперечення відповідача слід визнати необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки висновок відповідача є юридично неспроможним, про те, що Указ Президента України має пріоритетне значення стосовно Закону України №1058-ІV, оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права. Крім того, обов'язок сплати зазначеного збору не пов'язується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.
Несвоєчасне надходження коштів в установу Пенсійного фонду України тягне за собою негативні наслідки у вигляді несвоєчасної виплати пенсії громадянам, що отримують пенсії, що в свою чергу може призвести до тяжкого соціального становища малозабезпечених верств населення.
Крім того ненадходження коштів призводить до спустошення фонду та унеможливлює виплату пенсій, які в більшості випадків є єдиним джерелом існування громадян похилого віку та інвалідів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що за викладених обставин адміністративний позов слід визнати обґрунтованими, документально доведеними і таким що підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно зі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (50023, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг вул.Отто Брозовського,85А, код ЄДРПОУ 24450481, р/р 25602719464882 в Дзержинському відділені ощадбанку України№7806 м.Кривого Рогу, МФО 306072) 13 906,36 грн. заборгованості.
За заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, видати виконавчий лист. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
