№ 32670467, 26.07.2013, Odesa District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 815/4858/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.,

за участю :позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Покотило Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору Начальника Південної митниці Григорєва Володимира Анатолійовича про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, в якому просив скасувати наказ № 77-о від 07.06.2013 року винесений начальником Південної митниці Міністерства доходів і зборів України Григорєвим В.А. 07.06.2013 року «Про припинення перебування на державній службі».

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом № 77-о від 07.06.2013 року за порушення присяги державних службовців у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено з 07.06.2013 року перебування на державній службі ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» Південної митниці Міністерства доходів і зборів України. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало порушення у відношення ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками скоєння злочину, передбаченого ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що є порушенням присяги державного службовця. Проте позивач вважає даний наказ незаконним та зазначає, що присяги державного службовця він не порушував, оскільки грошові кошти, які вилучили в нього працівники служби безпеки України, були його особистими коштами, що зазначено ним у журналі обліку засобів зв'язку та готівкових коштів. Крім того, як зазначає позивач, підставою припинення державної служби є також притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Припинення державної служби з цих підстав здійснюється у триденний строк з дня отримання органом , в якому працює державний службовець копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, однак такого судового рішення винесено не було. За таких обставин, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати оскаржуваний наказ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні та надала на адресу суду заперечення проти позову, яке мотивоване тим, що під час проведення оперативних заходів співробітниками Служби безпеки України в Одеській області у головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» Південної митниці Міндоходів ОСОБА_1 було виявлено та вилучено готівкові кошти у сумі близько 1000 грн. За даним фактом Котовською міжрайонною прокуратурою Одеської області розпочато кримінальне провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Таким чином, вказані вище порушення свідчать про несумлінне виконання позивачем основних обов'язків державних службовців та своїх службових обов'язків, підрив авторитету митних органів, що є порушенням присяги державних службовців, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державну службу» та у відповідності до ст. 30 Закону України «Про державну службу» є самостійною підставою для припинення державної служби.

Третя особа - начальник Південної митниці - Григорєв В.А. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Наказом № 255 від 04.08.2003 року по Котовській митниці, в зв'язку із закінченням Академії митної служби України за направленням Котовської митниці, ОСОБА_1, на підставі його заяви від 30.07.2003 року, призначено з 01.08.2003 року на посаду інспектора вантажного відділу Котовської митниці з посадовим окладом з посадовим окладом згідно із штатним розписом митниці.

Наказом Південної митниці Міндоходів від 31.05.2013 року № 26-о ОСОБА_1 переведено з 01.06.2013 року на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» Південної митниці Міндоходів з посадовим окладом згідно із тимчасовим штатним розписом митниці.

23.06.2003 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця.

Наказом Південної митниці Міндоходів від 07.06.2013 року № 77-о «Про припинення перебування на державній службі», за порушення присяги державних службовців у відповідності до вимог пункту 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено 07.06.2013 року перебування на державній службі ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» Південної митниці міністерства доходів і зборів України (а.с.7-8).

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало подання митного поста «Роздільна» Південної митниці Міндоходів України, відповідно до якого 06.06.2013 року о 19 год. 28 хвилин в пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ» у зоні діяльності митного поста «Роздільна», співробітниками Управління служби безпеки України в Одеській області розпочалось проведення оперативно-слідчих заходів стосовно посадових осіб Державної прикордонної служби, Державної служби екологічного контролю та Південної митниці за підозрою отримання ними хабара під час виконання своїх посадових обов'язків. Під час проведення оперативних заходів у головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» південної митниці Міндоходів ОСОБА_1 було виявлено та вилучено готівкові кошти у сумі близько 1000 грн.

Вказане подання прийнято на підставі доповідної записки начальника митного поста «Роздільна» від 07.06.2013 року № 19/19-127-ЕП, у якій також зазначено про вилучення у ОСОБА_1 грошових коштів, близько 1000 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним Кодексом України, Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну службу» визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про вищу раду юстиції» присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходить вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець. Присяга має, насамперед моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу» визначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу», серед інших є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Підстави припинення державної служби визначені у ст. 30 Закону України «Про державну службу» та однією з підстав є відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону (п. 6 ч. 1).

Відповідно до ст. 568 МК України, служба в митних органах України є державною службою, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, пов'язаній із створенням сприятливих умов для розвитку законної зовнішньоекономічної діяльності, забезпеченням безпеки суспільства та захистом митних інтересів України.

Частинами 1 та 2 ст. 569 МК України встановлено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 571 МК України, посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу державного службовця, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію, що норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З об'єктивної сторони порушення присяги передбачає дію або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги. З огляду на підстави, визначені в оскаржуваному наказі, позивачеві ставиться у провину те, що у нього під час перебування на робочому місці були вилучені грошові кошти.

Статтею 11 Закону України «Про державну службу» визначено, що конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Наказом Державної митної служби України № 135 від 24.02.2011 року «Про посилення заходів щодо запобігання корупції в митній службі України» визначено, що посадова особа перед початком роботи повідомляє уповноважену особу про наявність у неї при собі готівкових коштів та про їх суму.

Пунктом 8 вищевказаного наказу встановлено, що порушення вимог цього наказу буде розглядатися як підстава для припинення державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу».

Проте судом встановлено, що ОСОБА_1 перед початком роботи повідомив уповноважену особу про наявність у нього при собі готівкових коштів у сумі 1790 грн. та 600 доларів США, про що не заперечував представник Південної митниці, тому позивачем не були порушені норми Наказу Державної митної служби України № 135 від 24.02.2011 року, а отже і Закон України «Про державну службу».

Суд враховує, що як порушення Присяги може бути кваліфіковано лише недотримання Конституції України та законів України, а не будь-яких нормативно-правових актів взагалі. Тому недотримання, в тому числі невиконання, порушення підзаконних нормативних актів (Наказів Держмитслужби, Міністерства фінансів) не становить порушення Присяги.

У разі порушення підзаконних нормативних актів дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення, оскільки відповідно до п. 22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни належать, зокрема, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Таким чином, вчинення дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України є дисциплінарним порушенням.

Скоєння вчинку, який дискредитує працівника митниці є підставою для звільнення, проте факт, який став підставою для звільнення має бути доведено.

Проте судом встановлено, що до цього часу у Південної митниці відсутній жодний документ, що підтверджує вчинення позивачем проступку, в тому числі порушення стосовно позивача кримінальної справи, або виявлення у нього коштів, помічених працівниками Служби безпеки України, що є неприпустимим з огляду на наслідки, які несе в собі запис в трудовій книжці про припинення перебування на державній службі за порушення присяги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що припинення перебування особи на державній службі внаслідок порушення Присяги державного службовця є публічно-правовою санкцією, що має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення.

Порядок звільнення осіб з митних органів встановлений також вказаним Дисциплінарним статутом митної служби України, зокрема, пунктом 31 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідачів обов'язкове службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби правопорушення, керівником митного органу не призначалося.

Крім того, як уже зазначалося вище, в провину ОСОБА_1 ставиться отримання хабара, оскільки під час проведення оперативних заходів у головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Роздільна» Південної митниці ОСОБА_1 були вилучені грошові кошти.

Однак відповідно до п. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, одноразове грубе порушення, а саме: отримання валюти України у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час є підставою для звільнення посадової особи з органів митної служби, а не підставою для припинення перебування на державній службі.

Також, як вбачається з матеріалів справи, за фактом вилучення у ОСОБА_1 готівкових коштів у сумі 1790 грн. та 600 доларів США, Котовською міжрайонною прокуратурою Одеської області розпочато кримінальне провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Однак обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, або судове рішення, відповідно до якого посадову особу митної служби притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення відсутні.

Суд не погоджується з думкою представника відповідача, викладеному у запереченні проти позову, стосовно того, що проведення службового розслідування у випадку звільнення ОСОБА_1 не було обов'язковим, оскільки вчинені ним діяння є порушенням службової дисципліни, а не порушенням Присяги та порядок його звільнення в даному випадку регулюється Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», який у випадку припинення перебування на державній службі передбачає обов'язкове проведення службового розслідування.

Cуд враховує, що припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Проте відповідач не мотивував неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України.

Враховуючи те, що діяння, яке ставиться в провину позивачу є кримінальним злочином, та порядок звільнення позивача в даному випадку регулюється Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», який передбачає обов'язкове проведення службового розслідування, проте останнє не проводилось, суд приходить до висновку, що відповідачами порушено порядок звільнення осіб з митних органів, визначений Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», отже наказ Південної митниці Міндоходів від 07.06.2013 року № 77-о про припинення перебування на державній службі є незаконним.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Згідно положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ є неправомірний, а позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити.

Скасувати наказ Південної митниці №77-о від 07.06.2013 року про припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Роздільна» ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2013 року.

Суддя Іванов Е.А.

26 липня 2013 року.

.