Справа №118/1463/13-п року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2013 року суддя Судацького міського суду Автономної Республіки Крим Іоненко Т.І., розглянув матеріал адміністративної справи, яка надійшла від Судацького МВ ГУ МВС України в АР Крим про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого архітектором ПП «Прозерпітаінвестрой», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН №2643401659,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 18 липня 2013 року о 08 год. 15 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, виражався нецензурною лайкою на адресу своєї дружини ОСОБА_2, чим вчинив насильство в сімї, тим самим скоїв правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Правопорушник в суді свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав в повному обсязі, його вина також підтверджується письмовими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії КР №20130235 від 19 липня 2013 року, згідно якого 18 липня 2013 року о 08 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, виражався нецензурною лайкою на адресу своєї дружини ОСОБА_2, чим вчинив насильство в сімї (а.с.1);
- висновком від 18 липня 2013 року, з якого вбачається, що до Судацького МВ ГУ МВС України в АР Крим надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 18 липня 2013 року о 08 год. 15 хв., перебуваючи місцем їх спільного мешкання, виражався на її адресу нецензурною лайкою (а.с.2-3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18 липня 2013 року про те, що її чоловік ОСОБА_1, перебуваючи місцем їх спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, вчинив сварку, під час якої виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.6).
Оцінюючи докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку про наявність вини правопорушника у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання стосовно накладення адміністративного стягнення, суд з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, враховує усі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який працює, ступінь його вини, у звязку, з чим приходить до висновку про необхідність призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 85 (вісімдесят пять) грн. в дохід держави.
Штраф підлягає оплаті в 15-денний строк з дня вручення копії постанови в установах
банку на р/р 31116106700031, одержувач: державний бюджет м. Судак; банк одержувача: ГУДКС України в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 37966200, МФО 824026, код 21081100.
Платіжні документи пред'являються в Судацький міський суд АР Крим.
У відповідності зі ст.308 КУпАП України в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденним термін постанову про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, в порядку примусового виконання з правопорушника стягується штраф у подвійному розмірі 170 гривень в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена в порядку апеляції до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня її винесення через Судацький міський суд АР Крим.
Суддя: Т. І. Іоненко
The court decision No. 32664618, Sudatskyi City Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 26.07.2013. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 118/1463/13-п. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: