Decision № 32627255, 23.07.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 904/4426/13За позовом: прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

До відповідача: державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд", м. Київ

Про: визнання за державою права власності

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Міх В.О., довіреність №122 від 05.09.2012 року, провідний спеціаліст-юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

В засіданні брали участь: Каюк М.С., посвідчення №001456 від 27.08.2012 року, прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська

Суть спору:

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з позовом, яким просить визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області право власності на нерухоме майно: адміністративну будівлю літ. "А-5" за адресою вул. Софії Ковалевської, 4 в місті Дніпропетровськ, ринковою вартістю 3 967 000 грн. Судові витрати по справі прокурор просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне. 09.06.1966 року було введено в експлуатацію 5-ти поверхову будівлю гуртожитку по вул. Софії Ковалевської,4 у м. Дніпропетровську. Замовником будівництва був Дніпропетровський домобудівний комбінат, правонаступником якого є державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат". Право власності на вказану будівлю зареєстровано не було. Виходячи з положень Цивільного кодексу Української РСР, який був чинний на момент будівництва нерухомого майна, Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року, право власності на вказане приміщення належало державі, а державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" набуло щодо нього право повного господарського відання. На підставі положень Цивільного кодексу України, право власності на вказане приміщення виникає з моменту його державної реєстрації. Дане приміщення знаходиться на балансі державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат", однак право власності на нього ні за ким не зареєстровано.

17.12.2009 року відповідача було визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації. На звернення відповідача йому було відмовлено в реєстрації права власності на адміністративну будівлю №4 по вул. Софії Ковалевської, 4 в місті Дніпропетровськ. Оскільки держава набула права власності на зазначену будівлю з моменту введення її в експлуатацію, однак не має документів, що беззаперечно вказували б на визначення права власності за державою, прокурор звернувся до господарського суду за визнанням цього права.

08.09.2013 року до господарського суду надійшов відзив арбітражного керуючого Кириченка Є.О. на позовну заяву прокурора, яким просить провадження у справі припинити, оскільки вимоги позовної заяви безпосередньо випливають із справи про банкрутство і повинні розглядатися у межах цієї справи. Спірна адміністративна будівля була включена до ліквідаційної маси при проведені ліквідаційної процедури згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не погоджуються із клопотанням відповідача про припинення провадження у справі, посилаючись на те, відповідач не має на майно навіть права господарського відання, тому включення спірного майна до ліквідаційної процедури є передчасним, а клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача на клопотання відповідача та арбітражного керуючого про припинення провадження у справі пояснив, що спір підлягає розгляду господарським судом, оскільки право власності на спірну будівлю не зареєстроване, включення її до ліквідаційної маси відповідача є передчасним.

В доповнення до позовної заяви позивач пояснив, що право власності на спірну будівлю виникло з часу введення її в експлуатацію, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У судове засідання, яке відбулося 23.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки (ухвали), яке отримане відповідачем 16.07.2013 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що прокурором у позовній заяві не наведені обставини, які вказують на те, що відповідач не визнає право власності на спірне приміщення або має власний інтерес в існуючих правовідносинах щодо будівлі. Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд" вважає, що прокурор у позовній заяві невірно визначив третю особу, а державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" є неналежним відповідачем у даній справі, та просить розглядати справу без участі свого представника.

Розгляд справи був відкладений з 26.06.2013 року на 09.07.2013 року, з 09.07.2013 року на 23.07.2013 року.

У судовому засіданні 23.07.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора відділу прокуратури м. Дніпропетровська, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.1966 року складений акт держаної прийомки будівлі (споруди) про введення в експлуатацію 5-ти поверхової будівлі гуртожитку на 286 чоловік по вул. Софії Ковалевської, 4 в м. Дніпропетровську, відповідно до якого замовником будівництва був Дніпропетровський домобудівний комбінат (а.с. 33-38).

В подальшому 5-ти поверхова будівля гуртожитку на 286 чоловік по вул. Софії Ковалевської, 4 в м. Дніпропетровську була облікована на балансі Дніпропетровського домобудівного комбінату.

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області №12/320-АО "Про створення акціонерного товариства" Дніпропетровський домобудівний комбінат було перетворено на відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський домобудівний комбінат", однак на підставі клопотань Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Української державної будівельної корпорації від 10.06.1999 року №05/03-04-550 вказане рішення наказом № 12/38-СБП від 12.08.1999 року було скасовано, а відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" перетворено на державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат".

Відповідно до п. 4.2. Статуту державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2009 року у справі №Б26/2/57-00 державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 17.12.2010 року (а.с. 22-23). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 року строк ліквідаційної процедури продовжено до 19.09.2013 року.

25.11.2010 року розпорядженням Дніпропетровського міського голови адміністративній будівлі по вул. Софії Ковалевської було присвоєно номер 4.

На балансі державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" знаходиться адміністративна будівля № 4 по вул. Софії Ковалевської в м. Дніпропетровську, що підтверджується довідкою за вих. №01/1405-2013 від 14.05.2013 року (а.с. 27).

05.09.2011 року на підставі звернення балансоутримувача державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" було виготовлено технічну документацію на адміністративну будівлю № 4 по вул. Софії Ковалевської в м. Дніпропетровську.

Згідно з висновком про вартість нерухомого майна адміністративної будівлі № 4 по вул. Софії Ковалевської в м. Дніпропетровську станом на 29.10.2011 року вартість адміністративної будівлі становить 3 967 000 грн. (а.с. 28).

18.03.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 964215, яким державному підприємству "Дніпропетровський домобудівний комбінат" відмовлено у державній реєстрації права власності на адміністративну будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, 4 (а.с. 29-30).

На звернення арбітражного керуючого - ліквідатора державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" Кириченка Є.О., Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд" листом за вих. №06/11-76 від 26.04.2013 року рекомендувала державному підприємству "Дніпропетровський домобудівний комбінат" подати до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не заяву про реєстрацію права власності, а заяву про реєстрацію речового права (права господарського відання або права оперативного управління на адміністративну будівлю по вул. Софії Ковалевської, 4 у м. Дніпропетровську.

Відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на будівлю № 4 по вул. Софії Ковалевської в м. Дніпропетровську станом на 16.05.2013 року ні за ким не зареєстровано (рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту №2302496 - а.с. 26).

Оскільки право власності на спірне майно виникло у держави з моменту введення його в експлуатацію, однак станом на теперішній час не зареєстроване та не визнається відповідачем, прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська просить визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на нерухоме майно: адміністративну будівлю літ. "А-5" за адресою вул. Софії Ковалевської, 4 в місті Дніпропетровськ, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР в редакції від 18.07.1963 року чинного на момент створення майна) земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

Держава є єдиним власником всього державного майна (ст. 89 Цивільного кодексу Української РСР в редакції від 18.07.1963 року).

З 01.01.2004 року набув чинності Цивільний кодекс України, до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами першою та четвертою статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 4).

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (ч. 3 ст. 326 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності, зокрема, є майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Суб'єктом управління об'єктами державної власності, зокрема, є Фонд державного майна України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").

Враховуючи, що 5-ти поверхова будівля гуртожитку на 286 чоловік по вул. Софії Ковалевської, 4 в м. Дніпропетровську (на теперішній час адміністративна будівля літ. "А-5" за адресою вул. Софії Ковалевської, 4 в місті Дніпропетровськ) введена в експлуатацію 09.06.1966 року, тобто право державної власності на спірне майно виникло з 09.06.1966 року, спірне майно передане на баланс державного підприємства та станом на час розгляду спору право власності на спірну будівлю не зареєстроване, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Суд відхиляє заперечення третьої особи щодо неправильного визначення прокурором позивача з огляду на наступне.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №19-93 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" як виняток із статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" корпорації "Укрбуд" делеговано функції з управління майном організацій і підприємств, які засновані на загальнодержавній власності та входять до їх складу.

Відповідно до абзацу 3 п. 1.1 Статуту державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" повноваження з управління майном згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №19-93 здійснює корпорація "Укрбуд".

Між тим, до Переліку підприємств та організацій, майно яких передається до статутного капіталу державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року №897 "Про утворення державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" не увійшло.

Статутом державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" (п. 4.2) передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

З урахуванням наведеного, заперечення третьої особи є безпідставними, а визначений прокурором позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", є належним позивачем.

Матеріалами справи підтверджується, що державне підприємство "Дніпропетровський домобудівний комбінат" зверталося до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію права власності на адміністративну будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, 4, тому посилання третьої особи на відсутність з відповідачем спору про право власності є безпідставними.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі, у зв'язку зі здійсненням провадження у справі №Б26/2/57-00 про банкрутство державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 та ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

При цьому, відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Між тим, провадження у справі №Б26/2/57-00 про банкрутство державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" порушено до набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції з 19.01.2013 року) та до внесення змін до п. 7 ч. 1 ст. 12 та ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, тому справа №904/4426/13 про визнання права власності має розглядатися господарським судом окремо від справи №Б26/2/57-00 про банкрутство державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат".

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", з 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Відповідно до п.2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до висновку про вартість майна ринкова вартість спірного майна складає 3 967 000 грн., 2% від вартості майна складає 79 340 грн., враховуючи суму максимального судового збору 68 820 грн. (60 х 1 147 грн.), розмір судового збору за позовом у справі №904/4426/13 складає 68 820 грн.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України (пункт 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний номер 13467337) право власності на нерухоме майно: адміністративну будівлю літ. "А-5" за адресою вул. Софії Ковалевської, 4 в місті Дніпропетровськ, ринковою вартістю 3 967 000 грн. (три мільйона дев'ятсот шістдесят сім тисяч гривень).

Стягнути з державного підприємства "Дніпропетровський домобудівний комбінат" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, 4, ідентифікаційний номер 01238011) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 68 820 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 26.07.2013 року.