Марківський районний суд
Справа № 417/16/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.07.2013 Марківський районний суд Луганської області
в складі головуючого судді Логвіненка Т. Г.
народних засідателів: Шкиря О. О., Глущенко О. А.
при секретарі Грибєнік О. В.
за участю прокурора Харабари Т. Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Марківці справу за заявою лікаря-психіатра Марківської ЦРЛ про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернулася до суду з заявою про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що вона є інвалідом першої групи по психічному захворюванню, з 1994 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра. Від лікування відмовляється, в амбулаторних умовах ліки приймає нерегулярно. На прийоми до лікаря ходити категорично відмовляється. При спілкуванні з лікарем збуджена, виказує безглузді, маревні ідеї. Хвора періодично розгальмована, схильна до невмотивованої агресії. Має місце рясна шизофринія. У зв'язку з тим, що вона має тяжкий психічний розлад то потребує надання амбулаторно-психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Заявник, лікар-психіатр Філоненко О.І., надала заяву, в котрій на своїх вимогах наполягала та просила розглянути справу без її присутності.
Законний представник, ОСОБА_3, не заперечує в задоволені заяви, просила розглянути справу за її відсутності.
Суд, заслухавши прокурора, який не заперечує проти задоволення заяви заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи по психічному захворюванню та з 1994 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра.
Згідно рішення Марківського районного суду від 01.02.2013 ОСОБА_1 була надана амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку.
Відповідно до висновку /а.с.2/ ОСОБА_1 при спілкуванні з лікарем-психіатром знаходилася в збудженому стані, виказувала безглузді марівні ідеї, схильна до невмотивованої агресії.
В зв'язку з вищевикладеним у суду є достатні підстави для продовження надання ОСОБА_1 амбулаторної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 234,279,280,281,282 ЦПК України, Закону України «Про психіатричну допомогу»,
В И Р І Ш И В:
Задовольнити заяву лікаря-психіатра Марківського РТМО про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку громадянці ОСОБА_1.
Продовжити надавати ОСОБА_1, 1977 року народження, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, амбулаторну допомогу в примусовому порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: Т. Г. Логвіненко
народні засідателі:
Шкиря О. О.
Глущенко О. А.
The court decision No. 32624481, Markove District Court of Luhansk Oblast was adopted on 19.07.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 417/16/13-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: