Справа № 523/8795/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2013 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого судді - Малиновського О.М.
при секретарі - Стояновій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в зв'язку з її навчанням, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частини заробітку на утримання їх сина, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з його навчанням в Одеському технікумі промислової автоматики. Вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем не була досягнута домовленість про утримання їх сина.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник - ОСОБА_4 позов в судовому засіданні не визнали та пояснили, що ОСОБА_2 на даний час не працює, на його утриманні перебуває мати-інвалід, в нього поганий стан здоров'я. Посилаючись на зазначені обставини просять відмовити в задоволені позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами доказі, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1. ОСОБА_3 на даний час проживає разом з матерю в кв. АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до довідки № 479 від 30.05.2013р. та витягу з наказу №364-02 від 04.07.2013р. ОСОБА_3 є студентом ІІ курсу, денної форми навчання Технікуму промислової автоматики Одеської національної академії харчових технологій. Навчання провадиться за державним замовленням та складає 3 роки 8 місяців. Дана обставина була визнана сторонами по справі під час розгляду справи, та згідно ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
ОСОБА_2 на даний час не працює, має нерегулярний, мінливий заробіток.
Як було встановлено судом, відповідач є працездатною особою. Посилання відповідача про перебування матері на його утриманні судом до уваги не приймаються, так як документально недоведені. Крім того, такі обставини не можуть бути безумовною підставою для відмови в задоволенні пред'явлених позовних вимог. Не обґрунтовані та документально не підтверджені посилання відповідача на поганий стан його здоров'я, а його посилання на необхідність медичного догляду ґрунтуються на припущеннях.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2013р.», прожитковий мінімум на одну особу з 01.01.2013р. складає 1108 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи встановлені в судовому засіданні факти та обов'язок батьків нести рівні витрати на дитину, приймаючи до уваги працездатність відповідача та можливість надавати матеріальну допомогу, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого законом, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені. Разом з тим позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення аліментів до закінчення навчання сином, а не до 23-х річного віку. При цьому суд вважає, що визначений судом розмір аліментів на повнолітню дитину суттєво не вплине на матеріальне становище відповідача, який зобов'язаний утримувати свого сина.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Заперечення відповідача суд до уваги не приймає вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, так як вони суперечать вимогам закону та фактам встановленим в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовій збір в розмірі 229,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 191, 199,200 Сімейного кодексу України; ст. ст. 10,11,57, 61,64,84, 209, 212, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, -
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси (ІПН-НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, починаючи з 11.06.2013р. до закінчення навчання ОСОБА_3, а саме до 30.06.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси (ІПН-НОМЕР_1) на користь держави (ГУДКУ в Одеській області (Суворовський р-н м. Одеси) код отримувача 37607526 ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 № доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206700009, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001:050 «Судовий збір», Суворовський р/с ЄДРПОУ суду 05482067), судовий збір в розмірі 229,40 гривень.
В частині стягнення аліментів допустити негайно виконання рішення суду у межах суми за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня оголошення рішення.
Суддя -
The court decision No. 32621030, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City) was adopted on 09.07.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 523/8795/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: