Court ruling № 32584551, 12.07.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 р. Справа № 36574/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Життя» до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Еко-Життя» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006991511/0 від 08.04.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на безпідставність виставлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у зв'язку з неприйняттям відповідачем звітності, така, здана на пошту разом із скаргою в межах встановленого законом строку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що відповідач не надав жодних доказів реагування на порушення, викладені у заяві позивача від 09.02.2010 року, поданню такої заяви не надано значення як при проведенні перевірки та складанні акту, так і при розгляді первинної скарги позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що позивачем подано декларацію поштою в останній день строку, встановленого законодавством для подання податкового розрахунку з податку на прибуток, а саме 09.02.2010 року, чим порушено норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова 30.03.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання позивачем податкової звітності, за результатами якої складено акт № 1312/413/1511/35287047.

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків, перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, п. 16.4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями платником податку на прибуток несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток за 2009 рік, граничний строк подання якої 09.02.2010 року, що є підставою притягнення до відповідальності передбаченої п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон № 2181) «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006991511/0 від 08.04.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 (далі - Закон № 2181) податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу),

Податкові декларації, відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, за наступним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, за наступним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Нормами підпункту 4.1.7 пункту 4.7 статті 4 Закону № 2181 встановлено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації,- визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення: об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно абзацу 2 цього підпункту, якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7. не застосовується.

Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, а також, беручи до уваги, що відповідно до поштового штемпеля, податкову декларацію ТзОВ «Еко-Життя» з податку на прибуток підприємств за 2009 рік здано на пошту для надсилання цінним листом ДПІ у Галицькому районі м. Львова 09.02.2010 року, а згідно з описом вкладення у цінний лист разом із декларацією подано також, заяву на ім'я начальника ДПІ у Галицькому районі м. Львова, направлення якої поштою представник позивача пояснює тим, що відповідальний за прийняття звітності працівник відповідача, після перевірки показників податкової декларації, відмовився її прийняти з мотивів недостатньої, на його думку, суми нарахованого податку до сплати, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог.

Не є аргументованими доводи апелянта з приводу того, що в поданій заяві разом із декларацією не вказано прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилась прийняти декларацію і тому така не відповідає встановленому змісту, однак в ній вказано іншу обов'язкову вимоги, це дату відмови, а не зазначення прізвища пов'язане з незнанням такого.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року по справі № 2а-6105/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

С.П. Нос