Decision № 3258186, 18.03.2009, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2009 р. Справа № 45/32-09

вх. № 1006/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Арцибашева М.В., довіреність № 2/02 від 23.02.2009 року

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом ПФ "Ізобіліє", м. Харків

до ТОВ "Сир Бурлука", м.Харків

про стягнення 6189,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 6189,00 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5912,45 грн. та 276,55 грн. пені. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 12/11 від 18.11.2008 року, який укладено між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 11 лютого 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 02 березня 2009 року об 11:10. 02 березня 2009 року розгляд справи відкладався на 18 березня 2009 року на 12:25 у зв’язку із нез’явленням відповідача в засідання суду та необхідністю надання сторонами витребуваних судом та додаткових доказів.

Позивач під час розгляду справи в суді позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, надав додаткові докази витребувані судом.

Відповідач в призначені судові засідання 02 березня 2009 року та 18 березня 2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення № 1198563 (а. с. 15, том 1). Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарсько-процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 02 березня 2009 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

18 листопада 2008 року між позивачем, ПФ "Ізобіліє", та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сир Бурлука", було укладено договір поставки № 12/11. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо передачі у власність відповідачу товару, ціна та кількість якого вказані у накладних, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 14 календарних днів з моменту поставки (п. п. 1.1, 1.2, 2.3, 3.2 договору).

Згідно з видатковою накладною № И-00002301 від 13 листопада 2008 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 7912,45 грн., що підтверджено вищевказаною накладною.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 3 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 14 календарних днів не здійснив. 05 грудня 2008 року відповідачем було перераховано частину коштів в розмірі 2000 грн. з призначенням платежу: сплата ... зг. уг. № 12/11 від 18.11.08 р....

Таким чином, заборгованість відповідача становить 5912,45 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 5912,45 грн.

Несплата вартості отриманого відповідачем товару в повному обсязі й стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 5912,45 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що передача за накладною № И-00002301 від 13 листопада 2008 року на суму 7912,45 грн. відбувалась саме в межах договору поставки № 12/11 від 18 листопада 2008 року, укладеного між сторонами, оскільки, як стверджував позивач, інших правовідносин між сторонами на той час не існувало, часткова сплата відповідача також відбувалась із посиланням на договір, покладений в обґрунтування позову.

Пунктом 5.2 договору поставки № 12/11 від 18 листопада 2008 року передбачено виплату відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від вартості суми боргу за кожен день прострочки.

Сума пені підтверджена наданим розрахунком, є обґрунтованою і підлягає задоволенню в розмірі 276,55 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Сир Бурлука", 61054, м. Харків, вул. Механізаторська, 11 (в тому числі з р/р 26000805638280 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЗКПО 33410903) на користь ПФ "Ізобіліє", 61036, м. Харків, вул. Морозова, 11 (р/р 26004860354260 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 351016, код ЗКПО 21175258) - 5912 грн. 45 коп. основного боргу, 276 грн. 55 коп. пені., 102 грн. витрат п сплаті державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 19 березня 2009 року.

Суддя