№ 32566629, 18.07.2013, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

18 липня 2013 р. Справа № 802/2964/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

розглянувши в письмовому проваджені матеріали адміністративної справи

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранвіс"

про: накладення арешту

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранвіс" про накладення арешту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у відповідача станом на день звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 15070,96 грн. Оскільки у відповідача відсутнє будь-яке майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника на підставі пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 11.07.2013 року до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно із частиною 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранвіс" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 20.12.2005 року.

Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення вимог податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 15070,96 грн. відповідно до розрахунку суми позову (а.с.6).

Дана заборгованість виникла в результаті несплати грошового зобов'язання самостійно визначеного підприємством в податковій декларації з податку на додану вартість №9073398366 від 20 листопада 2012 року на суму 15072,00 грн.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак платник податків не виконав свої зобов'язання щодо сплати податків у повному обсязі.

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 04 грудня 2012 року № 834 на суму 15070,96 грн., яку отримано представником відповідача (а.с.14).

З наданих до суду матеріалів, а саме: довідки №02-31/427 від 28 січня 2013 року Головного управління Держземагенства у Вінницькій області вбачається, що відомості щодо наявності у ТОВ "Гранвіс" земельних ділянок на праві власності чи користуванні відсутні (а.с.7); довідки №10-02/103/13 від 25 січня 2013 року Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області вбачається, що сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована (а.с. 7 зворотній бік); довідки №9/975 від 28 січня 2013 року Вінницького ВРЕР УМВС України у Вінницькій області - автомототранспорт за відповідачем не зареєстрований (а.с.8). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відповідача у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні (а.с.17).

Відсутність будь-якого майна у відповідача підтверджується також актом опису майна в податкову заставу від 10 грудня 2012 року (а.с.13).

Таким чином, у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

У зв'язку із зазначеним позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банківських установах.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4. статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України).

Відповідно до пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Також слід зазначити, що 24 травня 2013 року по справі № 802/2301/13-а задоволено позов Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранвіс" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 15070,96 грн. на користь Державного бюджету України із рахунків у банках, що обслуговують такого платника. Однак інкасові доручення (розпорядження) №344, 345 та 346 від 14 червня 2013 року про списання коштів повернулися без виконання в зв'язку із недостатністю коштів на рахунку платника.

Згідно із статтями 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, враховуючи, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Гранвіс" відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суду належними та допустимими доказами доведено, що саме накладення арешту на кошти та інші наявні цінності, у даному випадку, є необхідним засобом для забезпечення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання перед бюджетом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Гранвіс" (вул. Липовецька, 6а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33966295), що знаходяться у банках.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна