Decision № 32566098, 23.07.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 904/4938/13

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Позивача-1: Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ, Позивача-2: Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 10 710, 29 грн., з яких: 10 139, 46 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 570, 83 грн. пені, розірвання Договору оренди та виселення.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

За участю Прокурора: Гандзюба А.В., посвідчення № 011525 від 25.10.2012 р.

Від Позивача-1: Дмитренко Д.О., довіреність № 10/3-174 від 18.12.2012 р.

Від Позивача-2: Євстегнеєв А.О., довіреність № 605 від 02.04.2013 р.

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача-1: Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Позивача-2: Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про стягнення 10 710, 29 грн., з яких: 10 139, 46 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 570, 83 грн. пені, розірвання Договору оренди та виселення.

Ухвалою від 25.06.2013 року суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні 23.07.2013 року.

В судовому засіданні прокурор та позивачі підтримують позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив. Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представників позивачів, господарський суд -

Встановив:

Згідно зі ст. 121 Конституції України, функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом, покладена на систему органів прокуратури України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. При цьому підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 № З-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховного Суду України від 27 квітня 2011 року, за змістом якої скасовано рішення попередніх інстанцій щодо повернення заяви прокурора в інтересах самостійного суб'єкта господарювання. Верховний Суд наголосив, що інтереси держави (на захист яких виступає прокурор) можуть вбачатися у діяльності навіть приватних підприємств, і за умови обгрунтування прокурором підстав свого звернення така позовна заява підлягає розгляду у суді. Аналогічне зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. по справі №3/81/10.

Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, є підприємством, яке засновано на базі комунального майна. Тобто, дане підприємство створено органом місцевого самоврядування для задоволення потреб територіальної громади, та його діяльність є необхідною для забезпечення мешканців міста відповідними послугами. Також, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради.

Ухилення Відповідача від виконання договірних зобов'язань зі сплати недоотриманих коштів на рахунок Позивача-1, Позивача-2 підриває їх економічну базу та матеріальну самостійність, наслідком чого є необхідність покриття таких витрат за рахунок міського бюджету, що прямим чином порушує економічні основи місцевого самоврядування всупереч ч.7 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Недобросовісне використання комунального майна Відповідачем створює загрозу майновій базі місцевого самоврядування та комунальній власності в цілому. Оскільки, згідно зі ст.7 Конституції України право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо комунального майна є порушенням державних інтересів.

Про законність позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства також йдеться у постановах ВГСУ №51/203-08 від 17 червня 2010р., №18/263 від 21 квітня 2011 року, №5002-19/5666-2010 від 31 жовтня 2011 року, та опосередковано - у постанові №3/143 від 13 липня 2010р.

Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (Позивач-1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) був укладений Договір оренди від 15.05.2012 року №189-ДКП/12, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 141,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі 9-ти поверхового будинку, що знаходяться на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, і є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська.

Згідно з актом від 15.05.2012р. приймання-передачі приміщення було передано орендарю в користування.

Відповідно до п.10.1 Договору, строк його дії з 15.05.2012р. по 30.04.2015р.

Згідно з п. 3.5 Договору оренди від 15.05.2012 року №189-ДКП/12, Відповідач зобов'язаний щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Згідно з п. 3.4 Договору, орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір базової орендної плати становить 1 733,44 грн. за базовий місяць - квітень 2012 року.

З моменту підписання Договору оренди від 15.05.2012 року №189-ДКП/12 орендар зобов'язаний сплачувати 50% орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету, та 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Відповідач не сплачував орендну плату у встановленому обсязі до міського бюджету та на користь балансоутримувача.

Відповідно до п. 5.6 Договору, Орендар зобов'язаний у місячний термін після укладення договору застрахувати об' єкт оренди на користь балансоутримувача об'єкта оренди, і надати копію договору страхування Позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», страхування орендарем взятого ним в оренду майна є однією з істотних умов договору оренди.

Позивач копію договору страхування не отримав.

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради надіслав Відповідачу лист - претензію №8/4-110 від 18.02.2013, з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пеню, надати копію діючого договору страхування, та в разі несплати було запропоновано з'явитися для розірвання договору оренди від 15.05.2012 року №189-ДКП/12. Претензія була надіслана на адресу Відповідача рекомендованою кореспонденцією. Відповідач відповіді на лист - претензію не надав, заборгованість за Договором не була погашена.

Борг Відповідача перед Позивачем-1 складається із заборгованості по орендній платі (за користування об'єктом оренди з серпня 2012р. по квітень 2013р. включно) в сумі 7729, 61 грн. та пені за період з 16.06.2012р. по 31.05.2013р. в розмірі 455, 96 грн. Борг Відповідача перед Позивачем-2 станом на 11.06.2013р. складається із заборгованості по орендній платі у сумі 2409,85 грн. та пені за період з 15.05.2012р. по 11.06.2013р. у сумі 114,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного Кодексу договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 9.8 Договору оренди, ч. З ст. 26 Закону про оренду встановлено, що договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі порушення однією із сторін умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду", у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності з п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендатор сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Суд встановив, що матеріалами і обставинами справи позовні вимоги підтверджуються, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. На Відповідача належить покласти судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989253, р/р 33218871700008, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати у сумі 7 729, 61 грн. (сім тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 61 коп.). та пені

у розмірі 455, 96 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять грн. 96 коп.).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3) на користь Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради (вул. Мечникова, 6, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 03341763, р/р № 2600399983 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість з орендної плати у сумі 2409,85 грн. (дві тисячі чотириста дев'ять грн. 85 коп.) та пені у розмірі 114,87 грн. (сто чотирнадцять грн. 87 коп.).

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 15.05.2012 року №189-ДКЛ/12.

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 15.05.2012 року №189-ДКЛ/12.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3) в доход доход Державного бюджету України (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; ЄДРПОУ 37989269, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891) судовий збір в сумі 4 014,50 грн. (чотири тисячі чотирнадцять грн. 50 коп.).

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

24.07.2013 року

Суддя М.М. Боділовська