Decision № 32551467, 16.07.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.13р. Справа № 904/3134/13

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 565,26 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 12.04.2013р., представник;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача, якою позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 46000,00грн.

Додатково, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 06.02.2013року по 16.04.2013року, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 260,88грн. та за цей же період на підставі ст. 1073 Цивільного кодексу України пеню у сумі 1304,38грн.

Судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору, позивач просить суд покласти у повному обсязі на відповідача, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.06.2011року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 113021 банківського рахунку на комплексне обслуговування відповідачем позивача та цього ж дня сторони уклали Угоду про відкриття поточного рахунку з карткою примірника підписів та печатки. Починаючи з 29.06.2011року по 05.02.2013року сторони тісно співпрацювали і не мали одна до одної жодних претензій з приводу виконання умов вищеназваного договору та додатків до нього.

06.02.2013року приблизно о 17годині 30хвилин працівник банку відповідача по телефону повідомив позивача, що з рахунку позивача, згідно платіжних доручень №298 від 06.02.2013року на суму 20000,00грн., №299 від 06.02.2013року на суму 19000,00грн. та №300 від 06.02.2013року на суму 7000,00грн. списано 46000,00грн., які відповідачем самостійно перераховані на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ед Юкейшн» з чим позивач категорично не погодився, просив відповідача заблокувати рахунок і повернути ці кошти.

Приймаючи до уваги, що відповідач у добровільному не повернув позивачеві безпідставно перераховані кошти у сумі 46000,00грн., позивач 07.02.2013року звернувся до відділення банку відповідача та до служби безпеки відповідача з письмовою заявою про розслідування безпідставного списання 46000,00грн. та повернення цих коштів на рахунок позивача.

13.03.2013року службою безпеки відповідача позивача було повідомлено, що 06.02.2013року з рахунку позивача без згоди останнього відповідачем були помилково списані кошти у сумі 46000,00грн. через комп'ютерний вірус, який нібито знаходився в комп'ютері відповідача і оскільки відповідач своїм листом № 20.1.0.0.0/7-130213/2934 від 13.03.2013року відмовив позивачеві в поверненні грошових коштів у сумі 46000,00грн. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 46000,00грн. безпідставно з нього списаних відповідачем.

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 2822 від 17.04.2013року ухвалою суду від 19.04.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 21.05.2013року.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що безпідставне списання грошових коштів відповідача у сумі 46000,00грн. відбулося помилково, внаслідок комп'ютерного вірусу відповідача. Крім цього, відповідно до п. 3.5.17 умов вищеназваного договору банк-відповідач не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом.

02.07.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.07.2013року, з метою надання сторонам часу надати суду додатково докази як в обґрунтування своїх позовних вимог так і своїх позовних заперечень.

16.07.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011року між позивачем та відповідачем укладено договір № 113021 банківського рахунку на комплексне обслуговування відповідачем позивача та цього ж дня сторони уклали Угоду про відкриття поточного рахунку з карткою примірника підписів та печатки. Починаючи з 29.06.2011року по 05.02.2013року сторони тісно співпрацювали і не мали одна до одної жодних претензій з приводу виконання умов вищеназваного договору та додатків до нього, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті спору та не оспорюється відповідачем.

06.02.2013року приблизно о 17годині 30хвилин працівник банку відповідача по телефону повідомив позивача, що з рахунку позивача, згідно платіжних доручень №298 від 06.02.2013року на суму 20000,00грн., №299 від 06.02.2013року на суму 19000,00грн. та №300 від 06.02.2013року на суму 7000,00грн. списано 46000,00грн., які відповідачем самостійно перераховані на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ед Юкейшн» з чим позивач категорично не погодився, просив відповідача заблокувати рахунок і повернути ці кошти, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті спору не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач у добровільному порядку не повернув позивачеві безпідставно перераховані кошти у сумі 46000,00грн., позивач 07.02.2013року звернувся до відділення банку відповідача та до служби безпеки відповідача з письмовою заявою про розслідування безпідставного списання 46000,00грн. та повернення цих коштів на рахунок позивача, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті спору не оспорюється відповідачем.

13.03.2013року службою безпеки відповідача позивача повідомлено, що 06.02.2013року з рахунку позивача без згоди останнього відповідачем були помилково списані кошти у сумі 46000,00грн. через комп'ютерний вірус, який нібито знаходився в комп'ютері відповідача і оскільки відповідач своїм листом № 20.1.0.0.0/7-130213/2934 від 13.03.2013року відмовив позивачеві в поверненні грошових коштів у сумі 46000,00грн. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 46000,00грн. безпідставно з нього списаних відповідачем.

Додатково, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 06.02.2013року по 16.04.2013року, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 260,88грн. та за цей же період на підставі ст. 1073 Цивільного кодексу України пеню у сумі 1304,38грн.

Судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору, позивач просить суд покласти у повному обсязі на відповідача посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи і обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт безпідставного списання відповідачем з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 46000,00грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та сам факт списання 46000,00грн. з рахунку позивача без його згоди по суті не заперечується і відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 46000,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 06.02.2013року по 16.04.2013року - 3% річних у сумі 260,88грн. та за цей же період на підставі ст. 1073 Цивільного кодексу України пеню у сумі 1304,38грн., слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при здійсненні даної банківської операції відповідач не мав перед позивачем саме грошових зобов'язань.

Заперечення відповідача, що безпідставне списання грошових коштів відповідача у сумі 46000,00грн. відбулося помилково внаслідок комп'ютерного вірусу відповідача, суд не може прийняти до уваги, оскільки доступ до комп'ютерів відповідача має виключно тільки сам відповідач і слідкувати за технічним станом комп'ютера є обов'язок саме відповідача - його власника.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що відповідно до п. 3.5.17 умов вищеназваного договору банк-відповідач не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом-позивачем, суд не може прийняти до уваги, оскільки в обґрунтування своїх позовних заперечень, відповідач на неодноразові вимоги суду не надав жодного документу, який би підтверджував факт належного оформлення платіжних доручень №298 від 06.02.2013року на суму 20000,00нгрн., №299 від 06.02.2013року на суму 19000,00нгрн. та №300 від 06.02.2013року на суму 7000,00нгрн. на списання 46000,00грн. - саме позивачем.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 46000,00грн. (сорок шість тисяч грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 22.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко