№ 32480646, 04.07.2013, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2013 року 10:32 № 826/6276/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ХОЛДИНГ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ХОЛДИНГ» (надалі - підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000832202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Центр будівництва та архітектури» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Центр будівництва та архітектури» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи позивачем фактично у ТОВ «Центр будівництва та архітектури» не придбавалися, а витрати на придбання таких робіт, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Енергетичний холдинг», (код за ЄДРПОУ 30489263) з питань правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок ТОВ «Центр будівництва та архітектури» за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2012 року №1251/222/30489263.

У висновках акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у перевіряємий період на суму 166 666,67 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Центр будівництва та архітектури», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі висновків акту перевірки 19.10.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000832202 від 23.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 166 666,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41 667,00 грн.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Центр будівництва та архітектури» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» (в особі директора Василенка KB.) та ПрАТ «Енергетичний холдинг» (в особі голови правління Солода Сергія Веніаміновича), укладено договір від 23.12.2011 року №Р23/12-11, у відповідності до якого ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» зобов'язується виконати роботи з розробки програмного модулю для організації інформаційного обміну даними (документами) ЄДРСР та інформаційно-правовою електронною БД («ЛІГА: ЗАКОН»).

На виконання умов вказаного договору ПрАТ «Енергетичний холдинг» отримано від ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» податкову накладну. Також, в підтвердження виконання умов договору представником позивача було надано до суду додатки до договору, календарний план виконання робіт, технічні вимоги, платіжне доручення, виписка з банку, акт здачі-приймання послуг.

Також, представник позивача звертав увагу на те, що підприємство-контрагент було належним чином зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво платника ПДВ, у зв'язку з чим доводи податкового органу про відсутність права позивача на податковий кредит, сформований за результатами діяльності з цим суб'єктом господарювання, є помилковими.

Судом встановлено, а позивачем підтверджено, що первинним замовником виконаних на користь позивача робіт є ДП «Інформаційні судові системи», про що свідчить договір від 01.02.2012р. № 10/05-011.

Разом з тим, зазначений договір укладено пізніше того, який було укладено позивачем з ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури», тобто пізніше 23.12.2011р. Пояснень щодо вказаних обставин позивач не надав.

Крім того, з порівняльного аналізу календарного плану по договору № 10/05-011 та протоколу узгодження договірної ціни по договору № Р23/12-11 вбачається, що винагорода позивачу за роботи по «створенню програмного модуля для організації інформаційного обміну даними ЄДРСР та інформаційно-правовою електронною базою даних (програмний модуль)» складає 1 153 200,00 грн. В свою чергу, винагорода ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» за ті самі роботи складає 1 286 679,00 грн., тобто є більшою, що свідчить про відсутність господарської вигоди позивача за операціями із зазначеним підприємством.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати наявні в матеріалах справи податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт у ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Таким чином, беручи до уваги сумнівність ведення господарської ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» в рамках правового поля, враховуючи відсутність господарської вигоди у позивача та інші встановлені судом обставини, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 10 липня 2013 року