Decision № 32454535, 25.06.2013, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8507/13 25.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Плюс»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерра Україна»

Про стягнення 74 951,91 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Рибак В.В. (директор)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Аеліта Плюс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерра Україна» про стягнення 74 818,73 грн., а саме 60 000,00 грн. основного боргу, 600,00 грн. трьох процентів річних та 14 351,91 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 24 від 02.07.2012 р. щодо своєчасності та повноти оплати товару.

Ухвалою суду від 07.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8507/13 та призначено її до розгляду на 28.05.2013 р.

Відповідач своїх представників в засідання не направив та вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Суд відклав розгляд справи на 11.06.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначив про арифметичну помилку та просив стягнути з відповідача 74 951,91 грн., а саме 60 000,00 грн. основного боргу, 600,00 грн. процентів річних та 14 351,91 грн. пені. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги суду не виконав повторно.

Розгляд справи було відкладено на 25.06.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерра Україна» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аеліта Плюс» (постачальником) було укладено договір поставки № 24 (далі - Договір), п. 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити та поставити сумки, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна сума договору складає 1 200 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в формі 50% попередньої оплати, яка вказана у рахунку-фактурі.

В силу п. 2.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів з дати отримання продукції на складі покупця.

Відповідно до товарних накладних постачальник поставив покупцю продукцію - сумки для листонош - на загальну суму 721 985,64 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 60 000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена повна оплата товару, а претензія № 11 від 22.03.2013 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, покупець свої зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково на суму 661 985,64 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 60 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 14 351,91 грн. та три проценти річних в сумі 600,00 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі порушення умов дійсного Договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку заборгованості за кожний день прострочки виконання по даному Договору.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснено власний перерахунок, відповідно до якого пеня становить 14 535,06 грн., три проценти річних - 2 907,01 грн. У той же час, оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, відсутні, суд задовольняє заявлені позивачем вимоги про стягнення 14 351,91 грн. пені та 600,00 грн. трьох відсотків річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 60 000,00 грн., 14 351,91 грн. пені та 600,00 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерра Україна» (м. Київ, вул. Липська, 15А, кв. 68; м. Київ, вул. Саксаганського, 46, офіс 001, код 36411682) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Плюс» (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 18/15, код 36035279) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 600 (шістсот) грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 14 351 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 91 коп. пені, та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 16.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова