Decision № 32440621, 11.07.2013, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. Справа № 915/833/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврощебінь» (27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, м. Новоукраїнка, вул. Короленко, 2Б, код ЄДРПОУ 34515141)

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 31159920)

про: стягнення 31126,14 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврощебінь» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 31126,14 грн., з яких: 26234,94 грн. основного боргу, 2162,77 грн. трьох відсотків річних та 2728,43 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги ТОВ «Єврощебінь» мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань в частині оплати поставленого позивачем товару та транспортних послуг (витрат), пов’язаних з його поставкою.

28.05.2013р. за вх.№10341/13 від ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову до відповідача-1 просить відмовити з огляду на недоведеність позовних вимог, а по відношенню до відповідача-2 - провадження у справі припинити у зв’язку з тим, що відповідач-2 є неналежним відповідачем у справі, а також просить розглянути справу за відсутністю його представника у зв’язку з неможливістю забезпечення відповідного відрядження за скрутного матеріального положення ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

11.06.2013р. за вх.№11305/13 до суду від позивача частково надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення, 25.06.2013р. за вх.№12153/13 та вх.№12154/13 - додаткові пояснення та заява про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Єврощебінь» відмовилось від позовних вимог до відповідача-2 (ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») та просить суд стягнути заборгованість у сумі 31126,14 грн. з відповідача-1 (ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»).

Враховуючи, що відмова позивача від позову до відповідача-2 не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарським судом прийнято відмову позивача від позову до відповідача-2.

Окрім того, 11.06.2013р. за вх.№11321/13 до суду від ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» надійшли витребувані судом документи, в т.ч. відзив на позовну заяву, 09.07.2013р. за вх.№13235/13 - уточнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на закінчення строку дії укладеного між сторонами договору, не підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до договору, на підставі якої здійснювалась поставка товару, неналежність документів, що підтверджують поставку товару.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2013р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору по справі на 15 днів до 23.07.2013р.

У судовому засіданні 09.07.2013р. судом оголошувалась перерва до 11.07.2013р.

У судове засідання 11.07.2013р. представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін на розписках про оголошення перерви у судовому засіданні від 09.07.2013р., а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомлених представників сторін у судовому засіданні 11.07.2013р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

15.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврощебінь» (Постачальник, позивач), Дочірнім підприємством «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Отримувач-Платник, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Замовник) укладено договір поставки №116, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов’язався, згідно наданих Замовником Заявок, передати у власність Отримувача-Платника, а Отримувач-Платник зобов’язався прийняти та оплатити щебінь із природного каменю (надалі іменується товар), по фракціях відповідно до Специфікації. Загальна кількість товару становить: - щебінь - 10000 куб.м.; - відсів - 10000 куб.м. За ініціативи Замовника кількість товару, який постачається по даному договору може бути зменшена.

Відповідно до п.2.1 договору ціна за одиницю товару встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, з урахуванням ринкових цін, умов поставки, термінів розрахунків і фіксується в Додаткових угодах до договору. Погоджена сторонами ціна не може перевищувати граничної ціни на відповідний вид товару, встановленої Державною службою автомобільних доріг України, діючої на момент поставки.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 договору на поставку кожної партії товару Замовник надає Постачальнику заявку. У заявці вказується: найменування товару; кількість товару; строк поставки даної партії товару; умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2000; строк оплати за оставлений товар. Постачальник розглядає заявку Замовника в 2 денний строк та акцептує її або надає Замовнику обґрунтовані заперечення у письмовій формі (засобами факсимільного зв’язку або електронної пошти, з подальшим письмовим підтвердженням шляхом направлення листа). У разі відсутності у Постачальника заперечень щодо отриманої заявки, між сторонами укладається Додаткова угода на поставку даної партії Товару з погодженням ціни за одиницю товару. Постачальник здійснює поставку кожної партії товару по ціні, на умовах та в строки, що передбачені відповідною Додатковою угодою до цього договору. Датою передачі товару вважається дата підписання Акту приймання передачі товару або належним чином оформлених товарно-транспортних документів.

За п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору приймання-передача товару проводиться уповноваженими представниками Постачальника і Отримувача-Платника. Підтвердженням передачі кожної партії Товару є Акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками Постачальника та Покупця, та скріплюється печатками. Товар постачається Постачальником відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, на умовах СРТ (залізнична станція Покупця (вказана в заявці))

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунок за цим договором проводиться шляхом оплати Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів згідно рахунка-фактури на відвантажену партію товару.

У відповідності до п.12.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Не зважаючи на вказання у договорі строку дії останнього до 31.12.2009р., в матеріалах справи наявні заявки Замовника (ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»), надані на підставі п.3.1 укладеного договору, з яких вбачається замовлення поставок товару із вказанням періоду поставок - 2009р. та 2009-2010 р.р.

Зокрема, 11.03.2009р. та 12.03.2009р. Замовником було надано позивачу заявки відповідно до договору поставки №116 від 15.10.2008р. на поставку ДП «Миколаївський облавтодор» 150 куб.м. (210 т.) щебеню гранітного фракції 5-10 мм (1,4 т/куб.м.). Строк поставки партії - 7 днів після підписання додаткової угоди та отримання реквізитів на відвантаження товару від ДП «Миколаївській облавтодор». Період поставки - 2009-2010 р.р.

Матеріали справи та відповідні пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, свідчать про те, що між сторонами укладались Додаткові угоди до договору поставки №116 від 15.10.2008р, зокрема датовані 06.03.2009р. та 12.03.2009р.

Поставки товару за Додатковою угодою від 06.03.2009р. на підставі наданих заявок були здійснені у 2009 році, що підтверджується поясненнями представників обох сторін, спір по поставкам, здійсненим у 2009 році, між сторонами відсутній.

Відносно наявної в матеріалах справи Додаткової угоди від 12.03.2009р. слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 12.03.2009р. до договору поставки №116 від 15.10.2008р. на підставі заявки Замовника, Постачальник передає, а Отримувач-Платник приймає та оплачує на умовах вищезазначеного договору наступний товар: щебінь гранітний фракції 5-10 мм (1,4 т/куб.м.) у кількості 150 куб.м., 210 т., ціна за 1 куб.м. - 121,80 грн., загальна вартість 18270 грн. В ціну не включаються транспортні витрати, які мають бути оплачені Покупцем, на підставі окремого рахунку-фактури та акту прийому-передачі, який надається Постачальником в кінці місяця, який складається з залізничного тарифу, додаткових зборів та витрат по подачі та збирання вагонів.

Згідно з п.3 Додаткової угоди від 12.03.2009р. до договору поставки №116 від 15.10.2008р. Постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ (згідно Інкотермс 2000) за реквізитами відвантаження, які надаються Отримувачем-Платником в письмовій формі (засобами факсимільного зв’язку або електронної пошти, з подальшим письмовим підтвердженням шляхом направлення листа) та є невід’ємною частиною даної Додаткової угоди.

Пунктом 4 Додаткової угоди від 12.03.2009р. до договору поставки №116 від 15.10.2008р. передбачено, що поставка даної партії товару здійснюється Постачальником в строк 7 діб після підписання цієї Додаткової угоди та отримання реквізитів на відвантаження.

У відповідності до п.5 Додаткової угоди від 12.03.2009р. до договору поставки №116 від 15.10.2008р. Отримувач-Платник оплачує поставлений товар в строк 90 днів з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури та підписання сторонами Акту приймання-передачі Товару та/або належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

28.04.2010р. ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» направило ТОВ «Єврощебінь» лист-заявку, в якій просило позивача виставити рахунок та провести відвантаження та поставку партії товару відповідно до договору поставки №116 від 15.10.2008р. та додаткової угоди від 12.03.2009р., а саме: щебінь гранітний фракції 5-10 мм, у кількості 156,82 куб.м. (207 т), за ціною - 121,80 грн.

На виконання умов укладених між сторонами договору поставки №116 від 15.10.2008р. та Додаткової угоди від 12.03.2009р. до нього, наданих Замовником та відповідачем заявок, 28.04.2010р. позивачем було відвантажено відповідачу замовлений товар на умовах СРТ (згідно Інкотермс 2000) за реквізитами відвантаження, зазначеними відповідачем у листі-заявці від 28.04.2010р., що підтверджується відповідною квитанцією про приймання вантажу від 28.04.2010р. №42421521.

Таким чином, позивачем свої зобов’язання було виконано.

Окрім того, представниками сторін було підписано видаткову накладну №РН-0000022 від 28.04.2010р. на суму 19100,68 грн., а також на підставі п.1 Додаткової угоди від 12.03.2009р. до договору - Акт №ОУ-0000013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 7134,26 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000032 від 28.04.2010р. на суму 19100,68 грн. та №СФ-0000033 від 28.04.2010р. на суму 7134,26 грн., які були надіслані відповідачу листом від 29.06.2011р. №86, в якому заявлено вимогу сплату заборгованості у розмірі 26234,94 грн., з яких: 19100,68 грн. боргу за поставлений за Додатковою угодою від 12.03.2009р. щебінь та 7134,26 грн. транспортних послуг.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №15 від 07.02.2012р., який був отриманий останнім 17.02.2012р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.02.2013р. В зазначеному листі ТОВ «Єврощебінь» заявив відповідачу вимогу про сплату заборгованості в розмірі 26234,94 грн.

22.04.2013р. ТОВ «Єврощебінь» звернулось до відповідача з повторним листом-вимогою №95 про сплату 24234,94 грн. заборгованості та 1991,91 грн. трьох відсотків річних. Дана вимога була отримана відповідачем 24.04.2013р., що підтверджується відповідними документами кур’єрської служби.

Відповідачем свої зобов’язання в частині оплати поставленого позивачем товару та транспортних послуг (витрат), пов’язаних з його поставкою, не виконані, поставлений товар та транспортні витрати не оплачені, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ч.1. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вже було зазначено вище, у відповідності до п.12.1 укладеного між сторонами договору поставки №116 від 15.10.2008р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Додатковою угодою від 12.03.2009р., наданими заявками та поставкою товару сторони договору фактично вчинили конклюдентні дії, а саме наступні: з боку Замовника - надання відповідної заявки на поставку товару із зазначенням періоду поставки - 2009-2010 р.р. та підписання Додаткової угоди від 12.03.2009р., з боку відповідача - підписання Додаткової угоди від 12.03.2009р. та наступне надання на підставі договору та вказаної Додаткової угоди листа-заявки від 28.04.2010р. на поставку товару, з боку позивача - підписання Додаткової угоди від 12.03.2009р. та наступна поставка товару на підставі договору, Додаткової угоди та заявки відповідача.

Шляхом вчинення подальших конклюдентних дій сторонами договору фактично продовжено дію договору поставки №116 від 15.10.2008р., що в свою чергу відповідає ст. 11 ЦК України, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Аналогічна правова позиція щодо продовження між сторонами за таких обставин договірних зобов’язань викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2011р. у справі №20/125-10.

Самий факт здійснення позивачем відповідачу поставки товару, вартість якого та відповідних транспортних послуг склала предмет позову по даній справі, матеріалами справи підтверджений та відповідачем не заперечується.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи встановлення господарським судом факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань в частині оплати поставленого позивачем товару та транспортних послуг (витрат), пов’язаних з його поставкою, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного погашення відповідачем наявної заборгованості, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Єврощебінь» в частині стягнення 26234,94 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог з огляду на закінчення строку дії укладеного між сторонами договору, не підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до договору, на підставі якої здійснювалась поставка товару, неналежність документів, що підтверджують поставку товару, до уваги суду не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Єврощебінь» в частині стягнення 26234,94 грн. основного боргу.

Інші документи, наявні в матеріалах справи, вищевказані висновки господарського суду не спростовують.

Водночас відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2162,77 грн. трьох відсотків річних за період з 28.07.2010р. по 25.04.2013р. та 2728,43 грн. індексу інфляції за період з серпня 2010 року по березень 2013 року.

Перевіривши надані позивачем в позовній заяві та письмових поясненнях розрахунки 3% річних, господарський суд не приймає їх до уваги з огляду на допущення позивачем арифметичних помилок при здійсненні розрахунків, а саме: позивачем не враховано, що у 2012 році було 366 календарних днів.

Господарським судом було перераховано суму 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача за період з 28.07.2010р. по 25.04.2013р., та встановлено їх розмір - 2160,61 грн., а саме: 1125,59 грн. за період з 28.07.2010р. по 31.12.2011р. (26234,94 грн. боргу х 3% х 522 дня прострочення / 365 днів у році), 787,05 грн. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (26234,94 грн. боргу х 3% х 366 днів прострочення / 366 днів у році) та 247,97 грн. за період з 01.01.2013р. по 25.04.2013р. (26234,94 грн. боргу х 3% х 115 днів прострочення / 365 днів у році).

Перевіривши надані позивачем в позовній заяві та письмових поясненнях розрахунки індексу інфляції, господарський суд не приймає їх до уваги з огляду на допущення позивачем арифметичних помилок при визначенні коефіцієнтів індексів інфляції.

Господарським судом було перераховано суму індексу інфляції за період з серпня 2010 року по березень 2013 року.

Індекс інфляції з серпня 2010 року по березень 2013 року за даними Державного комітету статистики України становить 110,5205%.

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 28994,98 грн. (26234,94 грн. х 110,52%), отже індекс інфляції становить 2760,05 грн. (28994,98 грн. - сума боргу 26234,94 грн.).

Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За змістом зазначеної статті господарський суд вважає, що оскільки відповідне клопотання заінтересованої сторони в матеріалах справи відсутнє, господарський суд не має право виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, оскільки ТОВ «Єврощебінь» були заявлені вимоги про стягнення 2728,43 грн. індексу інфляції, враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України задоволенню підлягають вимоги ТОВ «Єврощебінь» про стягнення з відповідача 2728,43 грн. індексу інфляції.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Єврощебінь» про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягають 2160,61 грн. трьох відсотків річних за період з 28.07.2010р. по 25.04.2013р. та 2728,43 грн. індексу інфляції за період з серпня 2010 року по березень 2013 року.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврощебінь» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврощебінь» (27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, м. Новоукраїнка, вул. Короленко, 2Б, код ЄДРПОУ 34515141) 26234 (двадцять шість тисяч двісті тридцять чотири) грн. 94 коп. основного боргу, 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 61 коп. трьох відсотків річних, 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 43 коп. індексу інфляції та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 33 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 15 липня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська