Court ruling № 32388875, 15.07.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/2659/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"15" липня 2013 р. м. Чернігів

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування припису та протоколу про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

11.07.2013 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання припису від 26.06.2013 року № 300, протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2013 року та скасувати їх.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно - правового акта щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосуються прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта , якому він адресований. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Суд зазначає, що рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і акти індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, приписом № 300 від 26.06.2013 року позивача було зобов'язано усунути виявлене порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту з 27.06.2013 року до прийняття його в експлуатацію, протоколом про адміністративне правопорушення від 26.06.2013 року зафіксовані обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів-офіційний документ, який породжує певні юридичні наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин.

Припис та протокол про адміністративне правопорушення лише фіксують обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточними документами, зобов'язуючими до вчинення будь-яких дій, а тому не мають правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складених за результатами складання припису та протоколу (постанова про накладення штрафних або фінансових санкцій).

Отже, припис та протокол про адміністративне правопорушення не породжують певних правових наслідків.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі приписи та протоколи не можна визнавати як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати правових наслідків.

Оскільки припис від 26.06.2013 року № 300 та протокол про адміністративне правопорушення від 26.06.2013 року про усунення порушень не є остаточними та не є актами індивідуальної дії, що породжують певні правові наслідки і не набувають статусу рішення в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті провадження у справі про визнання протиправними дії відповідача щодо складання припису від 26.06.2013 року № 300, протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2013 року та його скасування, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкриті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, - відмовити.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко