№ 32318621, 05.07.2013, Luhansk District Administrative Court

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2013 року Справа № 812/4988/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Островерх О.М. (довіреність від 18.03.2013 № 3420/03)

від відповідача - Василенко О.О. (довіреність від 04.07.2013 № 3791/4)

від третьої особи - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області

до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Нудвін»

про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/4988/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції в якому позивач просить визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Василенко О.О. з приводу невиконання ВП № 36255752, відкритого за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1270/8013/2012, за заявою управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування незаконною та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції застосувати всіх заходів примусового стягнення, передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», з метою погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування згідно виконавчого листа від 25 грудня 2012 року № 2а/1270/8013/2012. Також зазначеною ухвалою судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Нудвін» як сторону виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 травня 2013 року на підставі частини 1 статті 12 Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» (далі - Закон № 606) головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області з відома в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Стогнієвої О.В., в присутності державного виконавця Василенко О.О. проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 36255752 та станом примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/8013/2012 від 25 грудня 2012 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 17.02.2012 в сумі 846,03 грн., відкритого 30 січня 2013 року за заявою управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 25 січня 2013 року № 790/03, про що складений протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 13 травня 2013 року.

При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження встановлено, що в порушення вимог норми статті 11 Закону № 606, державний виконавець не вжив заходів примусового виконання рішення неупереджено, своєчасно та повно. У виконавчому провадженні присутні лише постанова про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист від 25 грудня 2012 року № 2а/1270/8013/2012 про стягнення заборгованості, запити до ДПА від 20.02.2013, від 14.05.2013 № 1498123 та акт державного виконавця про залишення за адресою боржника виклику до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції на 13 лютого 2013 року.

На думку позивача, відповідачем не вживаються дієві заходи, встановлені Законом № 606 та Інструкцією про проведення виконавчих дій, щодо своєчасного і повного виконання рішення зазначеного у виконавчому документі. В порушення вимог норми статті 11 Закону № 606, державний виконавець не одержував необхідні для проведення виконавчих дій довідки, пояснення, іншу інформацію, а саме, не направлялися запити: до ДПА щодо наявності відкритих розрахункових рахунків боржника, до МРЕВ щодо наявності автотранспорту, до відділу земельних ресурсів щодо встановлення можливих земельних ділянок боржника, до БТІ щодо наявності нерухомого майна. Крім того, відповідач не вжив заходів щодо примусового входження в приміщення боржника та не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду боржника за межі України та не виносилась постанова про притягнення боржника через ОВС.

З дня відкриття виконавчого провадження майже минув 6-місячний строк, передбачений для здійснення виконавчого провадження статтею 30 Закону № 606, кошти від боржника чи примусового стягнення до управління не надходили.

Ненадходження коштів до Пенсійного фонду спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно сплачуються пенсії найменш забезпеченій верстві населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. Вказані особи не можуть на рівних конкурувати на ринках праці і, як наслідок, державне соціальне забезпечення є єдиним засобом їх існування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відділ державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення від 04 липня 2013 року № 3792/4, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. справи 47-48). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.

30 січня 2013 року до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції надійшла заява управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про примусове виконання виконавчого листа від 25 грудня 2012 року № 2а/1270/8013/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області боргу у сумі 846,03 грн. Керуючись статтями 17, 18, 19, 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державним виконавцем 30 січня 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36255752, копії направлено сторонам виконавчого провадження разом з викликом боржника на 09 лютого 2013 року. Боржник до відділу не з'явився. 10 лютого 2012 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою, вказаною у виконавчому документі, про що свідчить акт державного виконавця. 24 лютого 2013 року до відділу державної виконавчої служби надійшло повідомлення від управління державтоінспекції про те, що за боржником ТОВ «Нудвін» транспортних засобів не зареєстровано. 26 червня 2013 року до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції надійшло повідомлення від державної інспекції сільського господарства у Луганській області, згідно якого за боржником не рахується техніка сільського господарського призначення. 04 липня 2013 року на електронний запит до Державного реєстру речових прав щодо боржника було отримано відповідь: згідно інформації з Державного реєстру речових прав за боржником ТОВ «Нудвін» - інформація відсутня про право власності на нерухоме майно. 04 липня 2013 року одержано відповідь з Державної податкової служби України, що за боржником зареєстровані номера рахунків, які відкриті в банках та інших фінансових установах. Крім того, 04 липня 2013 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою, вказаною у виконавчому документі, де стало відомо, що за даною адресою боржника не має і ніколи не було, та винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено її копію до банків, у яких відкрито рахунки.

Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції у виконавчому провадженні від 30 січня 2013 року № 36255752, відкритому на підставі виконавчого листа від 25 грудня 2012 року № 2а/1270/8013/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області боргу у сумі 846,03 грн., вживаються заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом № 606, що свідчить про відсутність бездіяльності відповідача та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності незаконною.

Щодо заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції вжити всіх вичерпних заходів з примусового виконання, передбачених законом, є недоцільними та необґрунтованими, оскільки права державного виконавця, передбачені частиною 3 статті 11 Закону № 606, є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а проведення виконавчих дій може здійснювати тільки державний виконавець або відповідна особа державної виконавчої служби. На думку відповідача, державний виконавець реалізував свої права у процесі здійснення виконавчого провадження від 30 січня 2013 року № 36255752.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 04 липня 2013 року № 3792/4.

11 червня 2013 року та 19 червня 2013 року за закінченням терміну зберігання на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулись поштові відправлення із судовою повісткою, направлені на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (арк. справи 21, 24-25, 28-29, 39, довідковий лист). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, на підставі заяви управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 25 січня 2013 року № 790/3 постановою відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції від 30 січня 2013 року ВП № 36255752 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8013/2012 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 846,03 грн. (арк. справи 50, 51, 61).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 1 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження відповідно до частини 3 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до статті 27 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Під час судового розгляду судом встановлено, що з метою примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 846,03 грн. державним виконавцем двічі здійснено виїзд за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника не має та ніколи не було, у зв'язку з чим державним виконавцем 10 лютого 2013 року боржнику залишено виклик на 13 лютого 2013 року, про що свідчать акти державного виконавця від 10 лютого 2013 року та від 04 липня 2013 року відповідно (арк. справи 52, 56).

Листом від 06 лютого 2013 року № 65/19-2860 ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Старобільськ, Новоайдарського, Білокуракинського та Новопсковського районів (підпорядкований УДАІ) ГУМВС України у Луганській області повідомив відділ державної виконавчої служби Старобілського районного управління юстиції про те, що за кодом 36076556 ТОВ «Нудвін» транспортних засобів не зареєстровано (арк. справи 53).

26 червня 2013 року до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції надійшло повідомлення від Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, згідно якого за ТОВ «Нудвін» код 36076556 не зареєстровано сільськогосподарської техніки (арк. справи 55).

04 липня 2013 року від Державного реєстру речових прав щодо боржника на електронний запит отримано відповідь, згідно інформації за боржником ТОВ «Нудвін» (код ЄДРПОУ 36075665) відсутня інформація про право власності на нерухоме майно (арк. справи 57).

04 липня 2013 року за № 1001110349 одержано відповідь з Державної податкової служби України, згідно якої встановлено, що за боржником ТОВ «Нудвін» (код ЄДРПОУ 36075665) зареєстровані номера рахунків, які відкриті в банках та інших фінансових установах (арк. справи 58).

Постановою відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції від 04 липня 2013 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: 302429, філія АТ Укрексімбанк, м. Вінниця, р/р 26008000117192, код валюти рахунку 980; 321767, ПАТ «ВТБ Банк», р/р 26005010098127, код валюти рахунку 643; 321767, ПАТ «ВТБ Банк», р/р 26005010098127, код валюти рахунку 980; 380291, ПАТ «Банк Інвестицій та заощаджень», м. Київ, р/р 260090987101, код валюти рахунку 980, що належать боржнику, - ТОВ «Нудвін» (код ЄДРПОУ 36075665), адреса: вул. Андрющенко, буд. 83, м. Старобільськ, у межах суми 846,03 грн. (арк. справи 59).

Листом від 04 липня 2013 року № 3790/03-15/4 відділом державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції надіслано запит до банківських установ, а саме: керуючому АТ Укрексімбанк, м. Вінниця, керуючому ПАТ «ВТБ Банк», керуючому ПАТ «Банк Інвестицій та заощаджень», м. Київ з проханням повідомити суму коштів на арештованих рахунках, які зареєстровані за боржником ТОВ «Нудвін» (арк. справи 60).

Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції у виконавчому провадженні ВП № 36255752 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8013/2012 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 17 лютого 2012 року в сумі 846,03 грн. вживаються заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», що свідчить про відсутність бездіяльності відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності такою, що порушує вимоги Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги в частині зобов'язання відділу державної виконавчої служби Старобільського району управління юстиції застосувати всіх заходів примусового стягнення, передбачених статтею 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», залишаються судом без задоволення, оскільки права державного виконавця, передбачені частиною 3 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення виконавчого провадження і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби.

Повноваження відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, у тому числі щодо дій, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, і додаткового підтвердження судовим рішенням не потребують.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якою регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, та частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Нудвін», про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 липня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська