Court ruling № 32315480, 10.07.2013, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

Справа № 910/12912/13

10.07.13

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інеко-Інвест”

про

забезпечення позову

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інеко-Інвест”

до

Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель”

про

стягнення 321 299,00 грн.

Представники сторін не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інеко-Інвест” звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель” про стягнення 321 299,00 грн.

08.07.2013 р. позивач подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача на суму 321 299,00 грн.

Подана заява мотивована тим, що відповідач не виконує належним чином умови договорів банківського вкладу № СП/424-Т від 19.05.2011 р. та № СП/488-Т від 06.02.2012 р., укладених з заявником, в частині сплати відсотків та повернення вкладу в результаті складного фінансового становища відповідача та неспроможності ним виконати взяті на себе зобов’язання. За таких обставин, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У поданій заяві позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. Також суду не надано відомостей про наявність рахунків у відповідача, на які він просить накласти арешт, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тяжке фінансове становище відповідача, на яке посилається позивач, не дає суду припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на час пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитись. Будь-яких інших фактичних обставин, з якими повязувалося б застосування забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рахунки відповідача, позивачем не наведено.

Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

Крім того, суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти) відповідача, судом фактично вирішується спір про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу без розгляду справи по суті, що є неприпустимим (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інеко-Інвест” про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Головіна К.І.