Court ruling № 32300482, 25.06.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р. м. Київ К/9991/20114/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012р.

у справі №2а-4781/10/1370

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (надалі - ЛМКП «Львівводоканал»)

до Державної податкової інспекції у м. Львові (надалі - ДПІ у м.Львові)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У червні 2010р. позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові від 09.02.2010р. №0000021601/0/2582 та від 21.04.2010р. №0000151601/0/7523.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012р., позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 09.02.2010р. №0000021601/0/2582 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 215987,01грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 21.04.2010р. №0000151601/0/7523 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1174266,32грн. В іншій частині позов залишено без задоволення. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 1,64грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено перевірку за дотриманням вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ЛМКП «Львівводоканал» за період: листопад 2008р. - січень 2009р., про що складено акт №1/15-2/03348471 від 01.02.2010р.

Крім того, за результатами перевірки дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ЛМКП «Львівводоканал» за період: лютий 2009р. березень 2009р., ДПІ у м.Львові складено акт №8/15-2/03348471 від 12.04.2010р.

За наслідками перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 09.02.2010р. №0000021601/0/2582, яким за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф;

- від 12.04.2010р. №0000151601/0/7523, яким до ЛМКП «Львівводоканал» за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання застосовано штраф.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачено пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам було надано право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Отже, цілком правомірно, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що на час виникнення правовідносин не було передбачено права у податкового органу за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) направляти кошти такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Крім того, дійсно п.п. 8.6.2 п. 8. 6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень п.п. «б» п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

В той же час, оскільки позивач був об'єктивно позбавлений можливості визначати призначення платежу при погашенні податкового боргу на підставі постанови уряду та договору про організацію взаєморозрахунків, а тому органом державної податкової служби правомірно спрямовано визначені в платіжних документах суми на погашення податкового боргу, який виник до укладення договору про організацію взаєморозрахунків за №31/13 від 16.12.2009р. Відтак, податковий орган правомірно застосував штрафи за вказані періоди в сумі 1316618,05грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000021601/0/2582 та в сумі 179337,18грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000151601/0/7523.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Львові - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.О. Рибченко