№ 32300149, 10.07.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 5024/247/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз» на постанову та на ухвалу за заявоюОдеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року господарського суду Херсонської області від 21.03.2013 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз»у справі господарського судуХерсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз»простягнення в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Бережко С.І.,- відповідача:Чернишова В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 660012,70 грн. інфляційних, 131298,50 грн. 3% річних, 679962,09 грн. пені та судові витрати. В частині стягнення 2161909,50 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2013 року заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення задоволено. Виконання рішення від 20.03.2013 року відстрочено до 01.01.2014 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року ухвалу місцевого суду скасовано, заяву відповідача залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз» подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву відповідача стосовно відстрочення виконання судового рішення, господарський суд першої інстанції, посилаючись на статтю 121 господарського процесуального кодексу України, виходив з обґрунтованості вимог відповідача та винятковості підстав, які ним наведені, що ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Частиною 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність її скасування та відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, суд виходив з того, що, в силу положень чинного процесуального законодавства, тяжке фінансове становище господарської діяльності відповідача не є тими винятковими обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки, в даному випадку, важке фінансове становище підприємства утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об'єктивних, незалежних від останнього обставин.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а, відповідно, не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року у справі № 5024/247/2012 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець