Court ruling № 32300057, 05.07.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Справа № 5016/1720/2012(9/75)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши заяву про прийняття додаткової постановиФізичної особи - підприємця ОСОБА_4у справі№ 5016/1720/2012(9/75) господарського суду Миколаївської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доМиколаївської міської ради провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До Вищого господарського суду України надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про прийняття додаткової постанови у справі № 5016/1720/2012(9/75) про стягнення з Миколаївської міської ради судовий збір у розмірі 802, 90 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012 р. позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, стягнуто з Миколаївської міської ради на користь позивача судовий збір в сумі 1073, 00 грн.

Одеський апеляційний господарський суд переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 20.12.2012 р. скасував його, у задоволенні позову відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. скасовано, а рішення господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012р. залишено в силі.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, про розподіл господарських витрат, зокрема передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Проте, як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. під час її прийняття розподіл судових витрат проведено не було.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи, щодо розподілу судових витрат касаційною інстанцією під час прийняття постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вирішено не було, судова колегія вважає, що сплачений Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 судовий збір при подачі касаційної скарги підлягає стягненню на її користь з Миколаївської міської ради в сумі 802,90 грн.

Керуючись статтями 49, 86, пунктом 2 частини 1 статті 88, пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код 26565573) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (54018, АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у справі № 5016/1720/2012(9/75) господарського суду Миколаївської області.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ на виконання даної постанови.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач