Court ruling № 32277693, 27.06.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К-29091/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010

у справі № 2а-4270/09/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Київгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Київгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень: №0001994120/0 від 28.11.2008, №0001994120/1 від 09.02.2009, №0001994120/2 від 16.04.2009, №0000054120/1 від 09.02.2009, №0000054120/2 від 16.04.2009, №0000164120/2 від 16.04.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 01.10.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідачі оскаржили її в касаційному порядку.

В скаргах просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 та складено акт № 616/41-20/03346331 від 17.11.2008.

За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001994120/0 від 28.11.2008, яким визначено позивачу податкове зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 39060, 98 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін та донараховані штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 12 та 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори", п.1.2 розділу 1 та пп. 6.2., пп. 6.3 розділу VI Положення про збір за право на використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 №7 „Про введення збору за право на використання символіки м. Києва", занижено податкове зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 39060, 98 грн., в тому числі за VI квартал 2007 року на 6812, 29 грн., за IV квартал 2007 року на 12041, 57 грн., за І квартал 2008 року на 11190, 95 грн., за II квартал 2008 року на 9016, 17 грн.

За перевіряємий період товариство розрахунки збору за право на використання місцевої символіки м. Києва до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не подавало і збір за право на використання символіки м. Києва не сплачувало, в зв'язку з чим на підставі бухгалтерських розрахунків по р.36 "Розрахунки з покупцями" перевіряючими було визначено загальну вартість виконаних робіт (наданих послуг) ВАТ „Київгаз" за перевіряємий період у сумі 39060982, 37 грн.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 15 Закону України „Про систему оподаткування»до місцевих зборів (обов'язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки.

Рішенням Київської міської ради від 15.02.2004 р. №7 затверджене Положення про збір за право використання символіки м. Києва, п.3 якого визначено, що платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням представника Президента України від 07.07.1992 №580 було створено державне комунальне підприємство газового господарства „Київгаз", яке рішенням Київської міської ради №312/472 від 27.02.2003 було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство „Київгаз".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що позивач надає послуги по постачанню природного газу в межах м. Києва та використовує слово „Київ" в найменуванні товариства не з комерційною метою, а виключно для визначення свого місцезнаходження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 у справі № 2а-4270/09/2670 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 у справі № 2а-4270/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко