Court ruling № 32271128, 02.07.2013, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1367/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Слободянюк Ганна Сергіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є пенсіонером за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується довідкою № 917 від 20 березня 2013 року. Також, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність на умовах сплати єдиного податку, взятий на облік в УПФУ в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області.

Відповідачем сформовано та надіслано на адресу позивача вимогу від 13 лютого 2013 р. № Ф-25 про сплату суми боргу 4178,04 грн., який виник у зв'язку із несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому дана вимога відповідача є протиправною. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Таким чином, умовою для формування та надсилання платнику єдиного внеску є наявність у такого платника недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Фізичні особи-підприємці, в силу ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до матеріалів справи позивач є пенсіонером за віком та не бере участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто не є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Доводи відповідача щодо нерозповсюдження на позивача положень ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з огляду пільговий характер пенсії, призначеної ОСОБА_3, є безпідставними. Так, пенсії, призначені позивачу відносяться до пенсій за віком, а тому позивач є пенсіонером за віком та звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 липня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.