Decision № 32231680, 04.07.2013, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2013 cправа № 920/814/13Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Т.А.Даніловій , розглянув матеріали справи № 920/814/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКО-М", м.Лебедин

до відповідача: фізичної особи-підприємця Лазарєва В'ячеслава Борисовича, м. Суми

третя особа на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Беспалий Володимир Миколайович, м.Суми

про стягнення 65 673,15 грн.

за участю представників сторін :

від позивача: Мірошниченко С.В.

від відповідача: Литвиненко В.М.

3-я особа: Литвиненко В.М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 65000 грн. боргу, 673,15 грн. 3% річних, а також стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

03.06.2013р. відповідач подав відзив від 03.06.2013р. на позов, в якому зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, так як твердження позивача про укладення усного договору між ним та відповідачем не підтверджується поданими доказами. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки він у спірних правовідношеннях не є зобов'язальною стороною.

03.06.2013р. третя особа подала відзив від 03.06.2013р. на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не подав будь-яких доказів того, що запчастини до вантажної техніки на суму 65000,00 грн. мав поставити відповідач.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі господарського суду Сумської області від 06.06.2013р. представник третьої особи надав для огляду в судовому засіданні 04.07.2013р. оригінал видаткової накладної № 29 від 27.12.2012р.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як зазначено позивачем в позовній заяві 20.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІКО-М» (позивач) та фізичною особою підприємцем Лазарєвим В'ячеславом Борисовичем (відповідач) був укладений усний договір поставки запчастин до вантажної техніки. Загальна вартість продукції відповідно до домовленості складала 65 000,00 грн. Як було пояснено представником позивача в судовому засіданні, позивач за усною домовленістю повинен був здійснити предоплату в розмірі 100 % від вартості товару, в термін не пізніше 27.12.2012р.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що на прохання відповідача позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 65000,00 грн. згідно платіжного доручення №647 від 27.12.2012р. на рахунок не відповідача, а іншої особи.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що запчастини до вантажної техніки на суму 65000,00 гривень нібито має поставити не особа, яка одержала кошти за товар, а відповідач, який в установлені строки поставку не здійснив, отже позивач просить суд стягнути саме з відповідача, а не з особи, яка одержала від позивача кошти, суму боргу у розмірі 65000,00 гривень та 673,15 грн. 3% річних згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України.

Згідно з приписами ст. 34 ГПК України, факт існування спірних правовідносин між сторонами, порушення відповідачем прав позивача повинен бути підтверджений певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 208 Цивільного Кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частино першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять раз і більше розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно ст. 206 Цивільного Кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі можуть вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а згідно з ч. 4 ст. 203 цього Кодексу - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Отже, з урахуванням зазначених загальних приписів цивільного законодавства, сторони по справі мали б укласти письмовий договір поставки товару, або повністю виконати його обома сторонами у момент його вчинення, обмінявшись при цьому відповідними належними документами (видатковими накладними, чеками тощо).

Доказів виникнення та існування саме між сторонами по справі спірних правовідносин позивач суду не надав.

Отже, твердження позивача щодо укладення між сторонами по справі усного договору поставки товару є необгрунтованими та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні його позову .

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКО-М» (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул. Вокзальна, 5, код 36234017) - відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2013р.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО