№ 322106, 14.12.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2006 р. 12:45 Справа № АС-41/364-06

вх. № 12838/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Кривенко В.М. - керівник пасп., Полижак Є.Є. - дор.

відповідача - Сулятицька І.В. дов.

по справі за позовом ДП "Інтермаш", м. Х-в

до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків

про визнання недійсним акту

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП „Інтермаш" звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.10.06 № 0000042350/0 , прийнятого на підставі акту виїзної позапланової перевірки від 06.10.06 р. № 649/23-504/31153384, яким відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2006р. в розмірі 9002,0 грн., просить покласти на відповідача судові витрати , оскільки таке рішення не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржуване рішення правомірним, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства та посилається на матеріали перевірки, якими встановлені факти порушення підприємством Закону України „Про податок на додану вартість" .

З наданих суду документів вбачається, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП „Інтермаш" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за червень 2006р. , про що складений акт за № 649/23-504/31153384 від 06.10.06 р. В акті зазначено, що ДП „Інтермаш" є платником ПДВ, свідоцтво № 29009662 від 22.11.2000 року, індивідуальний податковий номер юридичної особи -31153820321.

За висновками вказаного акту, 10.10.06 р. заступником керівника ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова чуло прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0000042350/0 , яким підприємству відмовлено у надані суми бюджетного відшкодування в розмірі 9002,0 грн.

Судом встановлено, що підставою для відмови у наданні суми бюджетного відшкодування в розмірі 9002,0 грн. за червень 2006 р. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням став встановлений перевіркою факт порушення підприємством пп. 7.7.2 а) п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки графа 25 „сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" декларації з ПДВ за 6 місяць 2006р. складає 9002,0 грн., у попередньому періоді (травень 2006р.) підприємством було надано податкову декларацію з позитивним значенням у розмірі 5181,0 грн., тому розрахунок бюджетного відшкодування не повинен додаватися до декларації за червень 2006р., дана сума увійшла до складу податкового кредиту травня місяця, у зв'язку з чим сума ПДВ у розмірі 9002,0 грн. не може бути відшкодована на розрахунковий рахунок платника податків .

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач надав до ДПІ 15.06.06 р. податкову декларацію по ПДВ за травень 2005 р., згідно якої залишок від" ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду зазначений у розмірі 25049,0 грн. та залишок від" ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім того , згідно акту перевірки правильності визначення від" ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в травні 2006р. порушень не встановлено. Тобто позивачем розраховано та визначене від'ємне значення ПДВ за травень 2006 р. відповідно вказаної норми пп.7.7.1 Закону, будь-яких порушень у визначенні цих сум відповідачем не встановлено, в акті не зазначено та суду в судовому засіданні не доведено.

Цією ж нормою пп.7.7.1 Закону передбачений порядок врахування сум від'ємного значення за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності , а саме - при його відсутності - зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки декларація позивача з ПДВ за травень 2006 р. містили від" ємне значення податку у розмірі 25049,0 грн. , боргу з ПДВ не існувало, ним правомірно було включено до складу податкового кредиту червень 2006 року таку суму від'ємного значення. Такі дії відповідають вимогам пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону.

Згідно пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що в декларації з ПДВ за червень 2006 р. позивач вказав суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 9002,0 грн. Такі дії відповідають пп.7.7.2"а" п.7.7.ст. 7 Закону, оскільки вона дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в ціні товару, що підтверджується платіжним дорученням №152 від 23.05.06р. Контролюючий орган не заперечує факту оплати позивачем у травні 2006 р. за товари , до вартості яких входила сума ПДВ у розмірі 9002,0 грн.

Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що з урахуванням встановленого Законом порядку визначення від" ємного значення ПДВ, порядку врахування таких сум за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності - як то передбачено нормою статті 7 пп. 7.7.1 Закону , з урахуванням порядку визначення розміру сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню і порядку включення залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування - як то передбачено ст. 7 пп.7.7.2 Закону, відповідачем неправомірно, помилково та безпідставно актом перевірки зафіксоване порушення підприємством пп. 7.7.2 а) п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування, визначеній у декларації за червень 2006 р. у зв'язку з тим, що у графу 25 „сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" включено ПДВ у розмірі 9002,0 грн. як сума, яка не може бути прийнята до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, оскільки такі дії суперечать Закону, який передбачає обов'язок відшкодувати платнику податку на додану вартість з бюджету суми від" ємного значення , що визначені пп.7.7.1 Закону у розмірі, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) ( пп.7.7.2"а" Закону). Як встановлено судом ця сума складає 9002,0 грн. та правомірно задекларована позивачем у декларації за червень 2006 р.

З підстав, викладених вище, позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 10.10.06 № 0000042350/0 визнанню недійсним.

Судові втрати стягуються відповідно ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 10.10.06 № 0000042350/0 у розмірі 9002,0 грн. за червень 2006 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП „Інтермаш" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код 31153384) 3,40 грн. витрат по сплаті держмита.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19.12.06 р.

Суддя Мінаєва О.М.