№ 32207757, 02.07.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5017/1917/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р.у справігосподарського суду Одеської областіза позовомзаступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської радидофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 5783, 99 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився,

прокуратури: Козакова І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, за посв. від 01.07.2013р. № 018008),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2354,73грн., пені в розмірі 57,76 грн. та неустойки в сумі 3371,50 грн..

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2012 р. у справі №5017/1917/2012 стягнуто з ФОП ОСОБА_4 заборгованість з орендної плати в сумі 2354,73 грн., пені в розмірі 57,76 грн. та неустойки в сумі 3371,50 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. у справі №5017/1917/2012, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р., відмовлено в задоволенні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. задовольнити, постанову державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. від 26.12.2012р. про повернення стягувачу виконавчого документа визнати недійсною та скасувати, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти є незаконними та необгрунтованими, з посиланням на ст. 124 Конституції України, ст.4-5 ГПК України, ст. 1, 11, 41, 42, 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 116 ГПК України на виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2012 р. з даної справи 13.08.2012р. видано відповідний наказ № 5017/1917/2012.

31.08.2012р. державним виконавцем Виговським Ю.Д. відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеного наказу Господарського суду Одеської області.

В зв'язку з невиконанням боржником в строк, наданий йому для добровільного виконання виконавчого документа, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

18.09.2012р. на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради направлено повідомлення №39706 про необхідність здійснення авансового внеску в розмірі 4000 грн. для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки до реалізації, а також для проведення оцінки виявленого нерухомого майна, з зазначенням відповідних банківських реквізитів для перерахування зазначених коштів. При цьому, Департамент попереджено, що відповідно до п.4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", що у разі, якщо стягувач не здійснить проведення авансового внеску, виконавчий документ буде повернуто.

Зазначене повідомлення було отримано скаржником з наданням письмової відповіді, згідно якої останній просив відділ надати інформацію та документи для авансування витрат, направлених на виконання судового рішення.

23.10.2012р. Другий Приморський відділ державної виконавчої служби направив на адресу скаржника повторне повідомлення з проханням здійснити авансовий внесок в такому ж розмірі за тими ж самими реквізитами, яке останнім залишено без виконаня.

В подальшому, постановою відділу державної виконавчої служби від 26.12.2012р. виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. по справі №5017/1917/2012 повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", з роз'ясненням стягувачеві про право повторного пред'явлення вказаного виконавчого документу для виконання в строк до 26.12.2013р.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішеннь, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

Згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно п. 5 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа

За таких обставин, оскільки Департаментом не здійснено авансування витрат пов'язаних для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки його до реалізації, а також проведення експертної оцінки виявленого нерухомого майна, висновок місцевого та апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні зазначеної заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На думку колегії прийняті у справі судові рішення відповідають цим вимогам, з огляду на що колегія вважає, що підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі №5017/1917/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко