№ 3218622, 03.11.2008, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА           

                      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     Категорія статобліку-49

       Справа № 2а-1117/08

03 листопада 2008року                         м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді         Шлай А.В.,

при секретарі             Черненко А.А.,

За участю

Представників:

Позивача                  Вінник В.Т.,

Відповідача               Кокоріна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Мега Пак» Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення, стягнення суми, -

                            в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство «Мега Пак» Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 23.06.2005 року № 0000341313/0/16793 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» в сумі 6531,52 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив суду, що до позивача за одне і те саме порушення були двічі застосовані штрафні санкції, спочатку ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, а потім відповідачем. Зазначена обставина виявилась при складанні акту перевірки у жовтні 2007 року. Оскільки позивач сплатив санкції в обох випадках, то просив суд зобов‘язати Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути 6531,52 грн. на його рахунок.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні та пояснив суду, що позивач без заперечень підписав акти перевірок, сплатив застосовані до нього санкції до Державного бюджету. Звертаючись до суду у 2008 році про визнання нечинним рішення від 23.06.2005 року, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову і на чому наполягає відповідач.

Відповідач – Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області надіслало суду письмові заперечення проти позову, в яких просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України органи Державного казначейства здійснюють повернення з державного бюджету платежів за поданням органів стягнення (податкових інспекцій), які відповідно до законодавства ведуть особові рахунки платників податків. Документи, на підставі яких повинно здійснюватись повернення коштів з бюджету, до Головного управління не надходили, у зв‘язку з чим воно було позбавлено можливості повернути позивачу грошові кошти в сумі 6531,52 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними письмові докази, встановив, що за результатами позапланової перевірки позивача з питань дотримання валютного законодавства України при виконанні контрактів № 89/04 від 28.04.2004 р. державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська був складений Акт № 2114/237/30532250 від 11.11.2004 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішеня № 0000502307/0 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 5715,39 грн. та штрафні санкції за порушення валютного законодавства на суму 340 грн., а всього на суму 6055,39 грн. Позивач погодився з прийнятим рішенням та сплатив суму, визначену зазначеним податковим повідомленням-рішенням. З 05.01.2005 року позивач був взятий на облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, яка у червні 2005 року провела перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України. На підставі акту перевірки № 73-13-314/30532250 від 23.06.2005 року, було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0000341313/0/16793 від 23.06.2005 року на суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 11660,51 грн., з яким позивач погодився та сплатив зазначену суму.

При дослідженні письмових доказів по справі судом встановлено, що  в результаті проведених перевірок було встановлено порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за одним і тим самим контрактом № 67/04 від 28.04.2004 року, укладеним з фірмою «SimplexGlobalImpex» (Індія), в один період часу – з 20.09.2004 року по 15 (19) жовтня 2004 року. Різниця у датах пояснена представником відповідача тим, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську датою імпорту ввезення продукції на територію України, вважає дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт»), а саме – 19.10.04 р., а ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська при проведенні перевірки  у листопаді 2004 року визначила цю дату, як проставлення на митній декларації штампу «під митним контролем» - 15.10.04.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з положень ст. 99 КАС України, згідно з якими, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обчислення річного строку, на думку суду, має відбуватись з дня, коли позивач отримав копію акту перевірки від 23.06.2005 року, в якому викладені порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом № 67/04. Представник позивача підтвердив факт отримання копії зазначеного акту та сплату штрафних санкцій 04.07.2005 року за допущені порушення. Таким чином, з липня 2005 року позивач мав дізнатись про повторне застосування до нього органами державної податкової служби фінансових санкцій за одне і те саме порушення.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовна заява містить клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Однак, у судовому засіданні представник позивача не навів жодної причини пропущення строку звернення до суду, пояснюючи, при цьому, що при перевірках, які проводили податкові органи у 2004 та 2005 роках були присутні повноважні представники позивача, які з невідомих причин не відреагували на повторне накладення на позивача стягнень за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд вважає, що клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 99 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

      П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Мега Пак» Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення, стягнення суми – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

      Постанова складена у повному обсязі 10.11.2008 року.

        Суддя                                               А.В. Шлай