Court ruling № 32145608, 26.06.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2013 р. м. Київ К/9991/4365/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Блажівська Н.Є., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Мелітопольська ОДПІ)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

у справі № 2а-0870/337/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Товариство)

до Мелітопольської ОДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 № 0000021702/0, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити податок з доходів фізичних осіб у сумі 7366,88 грн. (у тому числі 5869,50 грн. за основним платежем та 1467,38 грн. за штрафними санкціями).

Постановою названого суду від 24.02.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011, позов задоволено з посиланням на необґрунтованість здійсненої ДПІ кваліфікації як податкового блага у вигляді дарунку квартири, приватизованої ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Мелітопольська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України, в якій просить повністю відмовити у задоволенні позову, скасувавши оскаржувані судові акти.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Мелітопольської ОДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Мелітопольською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку філії Товариства у м. Мелітополі Запорізької області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 21.12.2010 № 1503/22/09313048 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 № 0000021702/0, за яким філії Товариства донараховано 7366,88 грн. податку з доходів фізичних осіб у сумі (у тому числі 5869,50 грн. за основним платежем та 1467,38 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для оспорюваного донарахування став висновок податкового органу про невиконання платником функцій податкового агента з утримання та перерахування до бюджету відповідної суми податку під час дарування фізичним особам (ОСОБА_2 та ОСОБА_1.) квартири АДРЕСА_1.

Як з'ясували суди, 10.11.1992 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради було видано ордер ОСОБА_3 на вселення у вказане житлове приміщення з членами своєї родини. В подальшому 11.11.2008 зазначена квартира була приватизована з оформленням права власності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (що засвідчено свідоцтвом № 799-р, виданим виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради).

Таким чином, зазначені особи набули право власності на спірне житлове приміщення у процедурі приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках) (з урахуванням положення частини другої статті 2 цього Закону), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Статтею 3 цього Закону одним із способів приватизації визначено безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Оскільки процес приватизації передбачає перехід права власності на приватизований об'єкт від держави до громадян, то підстави для віднесення спірної квартири до категорії дарунків, отриманих від працедавця, відсутні.

До того ж, на час приватизації спірного приміщення ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_1 не перебували у трудових правовідносинах з Товариством (з його філією), що також виключає наявність у позивача функцій податкового агента у розглядуваних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, покладених в основу прийнятті оскаржуваних рішень. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції Мелітопольської ОДПІ по справі під час вирішення спору по суті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції зі спору не вбачається.

Порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування рішень попередніх інстанцій, касаційним судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 у справі № 2а-0870/337/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Блажівська Н.Є. Маринчак