Decision № 32109613, 01.07.2013, Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipro City (until 25.04.2025 - Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipropetrovsk City)

Справа № 2-1289/11

(2/401/410/12)

РІШЕННЯ

іменем України

„11 липня 2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коньковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 14.09.2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 23 115 дол. США 60 центів; в забезпечення виконання зобовязань між банком та ОСОБА_2 за договором відповідачем був переданий у заставу позивачу транспортний засіб MERSEDES-BENZ, модель:Vito, тип транспортного засобу пасажирський-В, рік випуску 2001, № кузова/шасі VSA63809413389213, реєстраційний номер НОМЕР_1. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, 26.02.2009 р. постановою державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого документа від 23.02.2009 р. №1-625/08, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про відкриття виконавчого провадження, був накладений арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 Крім того, 27.10.2009 р.; постановою державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 25.03.2009 р. накладено арешт на рухоме майно, зареєстроване за відповідачем а саме: а/м MERSEDES-BENZ, модель:Vito, тип транспортного засобу пасажирський-В, рік випуску 2001, № кузова/шасі VSA63809413389213, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач при зверненні до суду полається на те, що згідно Інструкції про проведення виконавчих дій та ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. В даному випадку, по-перше, відповідно до кредитно-заставного договору право застави у КБ «ПриватБанк» виникло 14.09.2007 р. Виконавчий документ Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська був виданий 23.02.2009 р., та постанова державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ, якою накладено арешт на заставлене майно та оголошено заборону на його відчуження, була винесена 25.03.2009 р., тобто пізніше, ніж був укладений кредитно-заставний договір.

Разом з тим, станом на 09.03.2010 р. заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору від 14.09.2007 р. перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 28 681,81 дол. США (228 995,57 грн.), тобто значно перевищує вартість предмету застави. Крім того, згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження; відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищий пріоритет на заставлене майно має банк, та за таких обставин державна виконавча служба не має правовому підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями. Посилаючись на приписи ст.ст. 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 ст. 114 ЦПК України, зазначене вище й стало приводом для цього звернення до суду.

У судове засідання, в якому ухвалено рішення, позивач не зявився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач 1 заперечувала проти задоволення позову; відповідач -2 не скористався правом брати участь у судових засіданнях.

Врахував заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, та в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Як встановлено судом, 14.09.2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 23 115 дол. США 60 центів; в забезпечення виконання зобовязань між банком та ОСОБА_2 за даним договором відповідачем був переданий у заставу позивачу транспортний засіб MERSEDES-BENZ, модель:Vito, тип транспортного засобу пасажирський-В, рік випуску 2001, №кузова/шасі VSA63809413389213, реєстраційний номер НОМЕР_1 (предмет застави належить заставодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС № 151982 від 13.09.2007 р.).

За ч. 2 ст. 14 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Як встановлено судом, 26.02.2009 р. постановою державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого документа від 23.02.2009 р. №1-625/08, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про відкриття виконавчого провадження, був накладений арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 23 888,00 грн., Крім того, як було встановлено, постановою державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 25.03.2009 р. накладено арешт на рухоме майно, зареєстроване за відповідачем а саме: а/м MERSEDES-BENZ, модель:Vito, тип транспортного засобу пасажирський-В, рік випуску 2001, № кузова/шасі VSA63809413389213, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За наведених вище обставин позивач є обтяжувачем з вищим пріоритетом та у звязку з цим має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження (кредитний договір між позивачем та ОСОБА_2 був укладений 14.09.2007 р., укладаючи його, сторони за ним погодили, що позичальник надає банку предмет застави для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобовязань за договором), тому позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту задовольнити повністю.

Звільнити зпід арешту, накладеного постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3. від 25.03.2009 р. та про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №1-625 від 23.02.2009 р., виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, наступне майно автомобіль «Mersedesbenz», модель: Vito, рік випуску 2001, тип транспортного засобу пасажирський В, № кузова/шасі VSA63809413389213, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені позивачем судові витрати в розмірі 8,50 грн. щодо сплати судового збору та 120,00 грн., повязаних і з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя