Sentence № 32100747, 26.06.2013, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 639/3669/13-к

Провадження № 1-кп/639/128/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

за участю секретаря Корнейченко Н.О.,

прокурора - Ачкасової С.І.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, раніше не судимої, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, маючи статус дитини, позбавленої батьківського піклування, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, переконала директора Харківської громадської організації «Харківська організація інвалідів - сиріт та сиріт «Данко»» ОСОБА_2 А П. про те, що вона має намір працювати у даній організації. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1, подала заяву про працевлаштування, та отримала на руки копію наказу №25/5к л/с від 25.05.2012 року, про прийняття на роботу на посаду оператора комп'ютерного набору в Харківській громадській організації «Харківська організація інвалідів - сиріт та сиріт «Данко». Після чого ОСОБА_1, попрохала директора Харківської громадської організації «Харківська організація інвалідів - сиріт та сиріт «Данко»» ОСОБА_2 видати їй на руки трудову книжку серії АЕ №123746, для того, щоб скопіювати сторінку з відміткою про працевлаштування та подачі даної копії в Харківський електромеханічний технікум транспортного виробництва. ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 трудову книжку, вважаючи, що остання зробить копію відповідної сторінки та поверне трудову книжку назад, але остання заздалегідь знаючи, що вона не буде працювати на посаді оператора комп'ютерного набору в Харківській громадській організації «Харківська організація інвалідів - сиріт та сиріт «Данко», трудову книжку не повернула, та на роботу не виходила, причини своєї не появи на робочому місці директору ХГО «Данко» - ОСОБА_2ГІ. не пояснювала.

Згідно наказу від 05 червня 2012 року №5/6к л/с ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, як така що не приступила до виконання своїх обов'язків.

20.06.2012 року ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, та переслідуючи корисливу мету, надала наказ про працевлаштування №25/5к л/с від 25.05.2012 року у Харківський електромеханічний технікум транспортного виробництва, внаслідок чого їй було проведено нарахування матеріальної допомоги у розмірі 6902 гривень, згідно ст. 14 постанови Кабінету міністрів України №226 від 05.04.1995 року, як випускниці технікуму, після чого з державного бюджету на її рахунок були переведені грошові кошти, котрі ОСОБА_1 незаконно отримала та розпорядилась ними на свій розсуд.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України, визнала повністю, щиро покаялась у скоєному, погодилась з кваліфікацією вчиненого нею діяння, та розміром цивільного позову прокурора в інтересах держави, пояснила суду, що для того, щоб отримати матеріальну допомогу за місцем навчання вона подала заяву про працевлаштування та отримала на руки копію наказу №25/5к л/с від 25.05.2012 року, про прийняття на роботу на посаду оператора комп'ютерного набору в Харківській громадській організації «Харківська організація інвалідів - сиріт та сиріт «Данко». Після чого вона зі згоди директора ХГО «Данко»» ОСОБА_2 отримала на руки трудову книжку серії АЕ №123746, начибто для того, щоб скопіювати сторінку з відміткою про її працевлаштування та подачі копії в Харківський електромеханічний технікум транспортного виробництва. ОСОБА_2 передав їй трудову книжку, але вона, знаючи, що не буде працювати на вказаній посаді, трудову книжку не повернула, на роботу не виходила.

20.06.2012 року вона надала наказ про працевлаштування №25/5к л/с від 25.05.2012 року у Харківський електромеханічний технікум транспортного виробництва, внаслідок чого їй було проведено нарахування матеріальної допомоги у розмірі 6902 гривень, як випускниці технікуму, після чого на її рахунок були переведені грошові кошти в сумі 6902 гривні, якими вона розпорядилась на свій розсуд.

Обвинувачена ОСОБА_1 позовні вимоги прокурора в інтересах держави про стягнення 6902 гривень визнає в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, у суда відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, вивченням матеріалів на підтвердження цивільного позову та даних, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Пом'якшуючим покарання обставиною відносно обвинуваченої ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає її щире каяття у скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченої судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що остання раніше не судима, незаміжня, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, є сиротою.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, те, що нею скоєно злочин невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, обставину, яка помякшує її покрання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинна нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покрання в мінімальних межах санкції ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу в дохід держави.

Цивільний позов прокурора прокуратури Жовтневого району м.Харкова ОСОБА_3 в інтересах держави до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає повному задоволенню із урахуванням вимог ст.ст.128, 129 КПК України та наданої суду калькуляції незаконно отриманої нею матеріальної допомоги в сумі 6902 гривні, позиції обвинуваченої ОСОБА_1, яка повністю визнала позовні вимоги.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази, судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 (пятисот десяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління державного казначейства України в Харківській області на відшкодування шкоди завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення 6902 ( шість тисяч девятсот дві) гривні 00 коп., перерахувавши вказану суму на р/р 31412544700002, УДК Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин