Справа № 434/3961/13-п
Провадження № 3/434/1125/13
П О С Т А Н О В А
10 червня 2013 року місто Луганськ
Артемівський районний суд міста Луганська в особі судді Река А.С., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає: м. Луганськ, гор. Щорса, 31/42, директора ДП «Набат»,-
за ч. 1 ст. 163І КпАП України, -
встановив:
ОСОБА_1, будучи посадовою особою директором ДП «Набат», відповідальним за контроль та порядок ведення податкового обліку, допустив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме встановлено несвоєчасне подання до установи банку платіжних документів на сплату податку на прибуток за 2012 рік по терміну сплати 19.02.2013 року фактично сплачено 14.03.2013 року. Акт камеральної перевірки №1/15-100/08/32538867 від 20.05.2013 року.
У відношенні зазначеної особи ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ЛО ДПС складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163І КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, що піддається адміністративній відповідальності. У разі відсутності даної особи справу можна розглянути в тому випадку, якщо є дані про своєчасне її повідомлення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення слухання справи.
В судове засідання ОСОБА_1, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вважає доведеним скоєне ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, оскільки його вина підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії КР №205403 № 1 від 21.05.2013 року;
-витягом з акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1/15-100/08/32538867 від 20.05.2013 року;
-копією додатку до акту № 1/15-100/08/32538867 від 20.05.2013 року;
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що помякшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КпАП України, судом не встановлено.
Суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф, враховуючи скоєння адміністративного правопорушення вперше.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33-35, 163І , 276-280, 283-285 КпАП України, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163І КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 85,00 грн.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному суді Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяті днів з дня її винесення.
Суддя А.С. Река
The court decision No. 32096900, Vilkhovskyi District Court of Luhansk City (until 25.04.2025 - Artemivskyi District Court of Luhansk City) was adopted on 26.06.2013. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 434/3961/13-п. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: