Court ruling № 32079570, 03.06.2013, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 р.Справа № 816/609/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-В" на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/609/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-В"

до Чутівського районного управління юстиції Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

08.02.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-В» (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Чутівського районного управління юстиції Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить про зобов'язання вчинити певну дію, а саме провести державну реєстрацію прав власності на 31/100 частину нежитлового приміщення за позивачем.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року було відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно », фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 18.01.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби відповідача з заявою про реєстрацію прав власності на 31/100 частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою - Полтавська область, смт. Чутове, вул. Набережна, 5.

22.01.2013 року рішенням реєстраційної служби відповідача було відмовлено у проведенні реєстрації прав власності позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що із приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачає, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна.

Підставою для прийняття реєстраційною службою відповідача оскаржуваного рішення стала наявність на час подання заяви про реєстрацію державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач до реєстраційної служби відповідача звернувся з заявою про реєстрацію прав власності - 18.01.2013 року, тоді як державна реєстрація заборон відчуження була здійснена - 23.12.2010 року, тобто до дати подання заяви.

За наведених підстав, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач мав правовстановлюючий документ на майно (протокол №1 зборів засновників ТОВ «Молочна Рів"єра» від 25.03.2010 року та акту приймання-передачі майна від 30.03.2013 року ТОВ «Молочна Рів»єра») до державної реєстрації заборон - 23.12.2010 року, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки наведена вище норма Закону зазначає про час подання заяви про реєстрацію прав на майно, а не дату правовстановлюючих документів.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апеляційної скарги на лист Державної реєстраційної служби від 14.01.2013 року №07-06-15-13, оскільки даний документ не є нормативним актом.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-В" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/609/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2013 р.