Court ruling № 32064683, 13.06.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/46220/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Артиш О. Д., Беседовська Л. В.

представник відповідача Кислий О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" (далі - ПО "Житомирська універсальна база") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі) в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у задоволенні позову ПО "Житомирська універсальна база" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року апеляційну скаргу ПО "Житомирська універсальна база" залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ПО "Житомирська універсальна база" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Житомирі в період з 31.08.2009 року по 25.09.2009 року було проведено перевірку філії ПО «Житомирська універсальна база» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.10.2009 року №6625/23-1/01771544/0110.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 685856,00 грн.; пп. 7.2.1 п. 7.2, 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 548684,00 грн.; п.п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, позивачем не було роздруковано відповідний розрахунковий документ встановленого форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції при реалізації товару за готівку на загальну суму 494,26 грн.; п.п. 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме, було проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 733,64 грн. та перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки в сумі 71,00 грн.; п. 9, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій та не проводилися розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товару; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2, п.п. 4.3.21 «б»п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1637,79 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 року №0002502301/0, за яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в розмірі 866827,00 грн., в тому числі: за основним платежем 685856,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 180971,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2009 року між Підприємством облспоживспілки «Житомирська універсальна база»(Покупець) та ТОВ «Торговий дім «Агоромир» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №001/01-20. Також було укладено 3 додатки (20 січня 2009 року, 19 березня 2009 року, 22 травня 2009 року) до зазначеного договору. Крім цього, 20.01.2009 року між ПО «Житомирська універсальна база» (Комітент) та ТОВ «Торговий дім «Компаня «Мар Шіппінг»(Комісіонер) було укладено договір комісії К 20-01/1. Сторонами були укладені додатки №1, №2 та №3 до договору комісії № К 20-01/1 від 20.01.2009 року (20.01.2009 року, 19.03.2009 року та 22.05.2009 року).

Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем не надано копій угод на зберігання зерна, письмових заяв на видачу зерна зі складу, довіреності на особу, що отримувала зерно на складі та документи, що підтверджують командировочні витрати. Також, позивачем не було доведено факту оприбуткування зерна та не підтверджено факту його поставки. Крім цього, листом ДП ДАК «Хліб України» Одеський портовий елеватор від 11.02.2010 року №171, зазначило, що ДП ДАК «Хліб України» Одеський портовий елеватор не має взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім «Агромир» та ТОВ «Компанія «Мар Шіппінг» в зв'язку з чим на вказані компанії складські документи не оформлялися.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПО "Житомирська універсальна база".

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішень не перевірено товарність та реальність господарських операцій.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року - скасувати.

Справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров