Court ruling № 32039945, 26.06.2013, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Холод Р.С. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 812/8329/12

25 червня 2013 року Справа № 22ц-778/ 2409/13

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Остащенко О.В.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28.02.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року комерційний банк "Приватбанк" (далі-Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, посилаючись на те, що за договором від 06.06.2007 року відповідач одержав в Банку 5000 грн. з виплатою 36% річних. Про те свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на виконує. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 28 201 грн. 27 коп., із яких: 9952 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 12 731 грн. 26 коп. - проценти, 3698 грн. 38 коп. комісія, 500 грн. - штраф фіксована частина та 1319 грн. 11 коп. штраф процентна складова.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28.02.2013 року заявлені вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати ухвалене рішення, стверджуючи тільки на тому, що у позивача відсутні правові підстави для позову, оскільки сплив строк звернення до суду і на цю обставину суд першої інстанції не звернув увагу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи видно, що за договором кредиту від 06.06.2007 року відповідач одержав в Банку 5000 грн. з виплатою 36% річних (а.с.9,45,94).

Свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 на виконувала. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 28 201 грн. 27 коп., із яких: 9952 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 12 731 грн. 26 коп. - проценти, 3698 грн. 38 коп. комісія, 500 грн. - штраф фіксована частина та 1319 грн. 11 коп. штраф процентна складова (а.с.4-8,64-93).

Як вбачається із змісту заяви, позичальник ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.45).

Своїм підписом ОСОБА_1 ствердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку.

Відповідно до вимог ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підписавши 06.06.2007 року заяву про відкриття рахунку та надання послуг у формі отримання кредитної картки типу "Універсальна" кредитним лімітом в сумі 5000 грн., визначенням строку дії, порядку погашення, базової процентної ставки та розміру комісії, ОСОБА_1 уклала договір про надання банківських послуг у письмовій формі.

Пунктом 6.5 Умов і правил надання банківської послуги, за якою відповідач звернувся до Банку визначено, що погашення кредиту провинно здійснюватись в строки і порядку передбачених договором (а.с.8).

У пункті 9.12 Умов йдеться, що договір укладено на 12 місяців з дня його підписання і автоматично продовжується на такий же строк, якщо сторони протягом дії договору не заявили про його припинення.

Картковий рахунок відкрито на невизначений строк (п.9.3 Умов а.с.11).

Відповідач у апеляційній скарзі заявляє про неправомірність не застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин.

За ст.257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Положення цього Закону не поширюються на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, тобто до 16.10.2011 року.

Із справи убачається, що кредитний договір між сторонами був укладений у червні 2007 року і за умовами договору на день звернення Банку до суду строк позовної давності не сплив.

Окрім того, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення (ст.267 ч.3 ЦК).

Законом України від 22.09.2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" доповнено ч.12 та 13.

Відповідно до п.7 ч.13 ст.11 Закону кредитодавець не може вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого сплив.

Матеріали справи не містять заяви про застосування строку позовної давності.

З огляду на викладене аргументи апеляційної скарги відповідача щодо скасування рішення суду з приводу незастосування наслідків спливу позовної давності не можуть прийняті до уваги.

За ст.526 ЦК зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.

З огляду на це, суд першої інстанції мав право на задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирішив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28.02.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: