Court ruling № 31986400, 06.06.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2013 року Справа № 5023/4283/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Бакуліної С.В., Демидової А.М., Кота О.В., Панової І.Ю., розглянувши заявупублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі Вищого господарського суду України від 14.02.2013 №5023/4283/12за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"до1.Корпорації "Співдружність Комп", 2.Товариства з обмеженою відповідальінстю "Гранд Альянс плюс", 3.Іноземного підприємства "Делекспо - Груп" треті особи 1.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна, 2.Міське комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації у місті Луганську" про визнання права власності, ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2012 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2013 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 - без змін.

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2013, в якій заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 14.02.2013 та прийняти нове судове рішення, яким задовльнити позовні вимоги повністю.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі №34/676, від 14.06.2011 у справі №15/116, від 16.02.2012 у справі №9/17-2784-2011, від 29.05.2012 у справі №1/71/5022-1048/2011 та ухвалу Верховного Суду України від 30.06.2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме пункту 3 частини третьої статті 9, частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" та частини другої статті 215, частини п'ятої статті 216 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2013 у справі №5023/4283/12, про перегляд якої подано заяву, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо поновлення права власності та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договору купівлі - продажу, оскільки наявні в матеріалах справи докази не підтверджують факту нікчемності спірного договору, а наявність інших підстав та мотивів для визнання спірного договору недійсним позивачем в межах даної справи не доведено.

У постанові від 14.06.2011 у справі №15/116, на яку посилається заявник, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання договору недійсним з огляду на порушення іпотекодавцем умов договорів іпотеки та норм законодавства.

В ухвалі Верховного Суду України від 30.06.2011, на яку посилається заявник, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання договору купівлі - продажу будинку недійсним з огляду на порушення та обмеження прав іпотекодержателя (позивача) та порушення норм закону у зв'язку з тим, що будинок розташований на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, та частина якої відчужена разом з будинком без дозволу на це іпотекодержателя.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних предметів і підстав позову, а також обставин залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Водночас постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі №34/676, від 16.02.2012 у справі №9/17-2784-2011 та від 29.05.2012 у справі №1/71/5022-1048/2011 не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаних справах суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо відсутності підстав для задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору, що і у справі № 5023/4283/12, у якій заявлено про перегляд постанови.

За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" у допуску справи №5023/4283/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді С. Бакуліна А. Демидова О. Кот І. Панова