№ 31943261, 21.05.2013, Leninskyi District Court of Sevastopol City

Справа №2703/514/2012

2-а/764/11/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Рубан М. В.,

за участю секретаря - Бурчуладзе С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2007 рік,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 09.12.2008 року з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі, в якому, з урахуванням уточнень, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006 ,2007 роки. Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, однак така надбавка їй виплачувалась не в повному обсязі. Наполягає на зобов'язанні вчинити вказані дії саме Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Севастополі, оскільки позивач перебуває у вказаному управлінні на обліку.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року, позов задоволено частково. Зобовязано Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 742,65 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2011 року постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 квітня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.04.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя було залучено до участі у справі в якості другого відповідача з урахуванням вказівки Вищого адміністративного суду України у даній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 21.05.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006 рік, залишено без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.

В судове засідання позивач не з'явилася, надіслала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, уточнені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, сповіщені про дату та місце проведення судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію вказаної норми право зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Також судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Севастополі та їй поновлена надбавка до пенсії, як дитині війни, з 09 липня 2007 року, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 22.04.2013 року № 1097.

В абз. 7-8 п. 3 рішення № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України вказав, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до абз. 8 п. 4 вищевказаного рішення Конституційного Суду України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

У п.3 резолютивної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Верховною Радою України не вносилися зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які б встановлювали порядок та розміри виплати даної надбавки в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не приймалися.

З даної довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 22.04.2013 року № 1097 вбачається, що у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачу виплачувалася надбавка у розмірі меншому, ніж це визначено у ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідачами не надано заперечень, на якій підставі позивачу нараховувалася та виплачувалася дана соціальна виплата в меншому розмірі.

Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі не сплачувало соціальну виплату до 09.07.2007 року у зв'язку з прийняттям ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», тому під час дії цього закону воно діяло правомірно, а оскільки рішення Конституційного Суду України зворотної сили не має, то перевіривши розмір сплаченої позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, враховуючи, що позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Севастополі, суд доходить висновку про наявність протиправних дій зі сторони відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі щодо нарахування та виплати позивачу такої надбавки за вказаний період в меншому розмірі, ніж визначено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, враховуючи висловлене, суд доходить висновку, що підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням раніше здійснених платежів, на підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 09.07.2007 року.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України суд відносить судові витрати на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.6, 11, 12, 70-72, 86, 94, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі (код ЕДРПОУ 22274962) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням раніше здійснених платежів, на підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 09.07.2007 року.

В задоволенні іншою частини позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан