Decision № 31933763, 27.03.2013, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/1405/13 -ц

Провадження № 2/201/810/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.

при секретарі Нижник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті за теплопостачання та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті за теплопостачання у сумі 5 885,61 гривень та судових витрат у сумі 229,40 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що КП «Теплоенерго», як підприємство з виробництва та транспортування теплової енергії, з жовтня 2008 року по січень 2013 року постачало теплову енергію в квартиру АДРЕСА_1, де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_5, яка з іншими членами сімї, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на підставі особового рахунку №5-06406, повинна сплачувати послуги з теплопостачання щомісячно. Однак, відповідач оплату за ці послуги здійснювала нерегулярно, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5 885,61 гривень.

27 лютого 2013 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від КП «Теплоенерго» надійшла заява з уточненням позовних вимог у звязку з тим, що сума заборгованості зменшилась до 1 288,57 гривень, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на підставі ст. 64, 68 ЖК України.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце призначення справи до розгляду повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Крім того, враховуючи викладене у заяві прохання представника позивача про розгляд заяви без його участі, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, КП «Теплоенерго», як підприємство з виробництва та транспортування теплової енергії, з жовтня 2008 року по січень 2013 року постачало теплову енергію в квартиру АДРЕСА_1, де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_5, яка з іншими членами сімї, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на підставі особового рахунку №5-06406 (а.с. 7-8), повинна сплачувати послуги з теплопостачання щомісячно. Однак, відповідач оплату за ці послуги здійснювала нерегулярно, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5 885,61 гривень.

27 лютого 2013 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від КП «Теплоенерго» надійшла заява (а.с. 32) з уточненням позовних вимог у звязку з тим, що сума заборгованості зменшилась до 1 288,57 гривень, відповідно до наданої довідки по особовому рахунку №5-06406 (а.с. 33-34), які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на підставі ст. 64, 68 ЖК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо врегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

В той же час, ст. 68, 162 ЖК України та ст. 815 ЦК України передбачений обовязок наймача (власника) квартири своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а ст. 64 ЖК України визначено й обовязок членів сімї наймача сплачувати житлово-комунальні послуги.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що обовязок по сплаті комунальних послуг покладається на споживача в незалежності від наявності укладеного мін ним та виконавцем договору, за умови отримання цих комунальних послуг та по цінам/тарифам встановленим відповідним органом місцевого самоврядування.

Як вбачається з особистого рахунку відповідача, нею нерегулярно та не в повному обсязі сплачувались послуги з подачі теплової енергії внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5 885,61 гривень, що у подальшому зменшилась до 1 288,57 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача солідарно на підставі ст. ст. 64, 68, 162 ЖК України та ст. 815 ЦК України.

Визначаючись в питанні розподілу судових витрат, суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору по 57,35 гривень з кожного, на загальну суму 229,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 3, 815 ЦК України, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті за теплопостачання та судових витрат задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради суму боргу по сплаті за теплопостачання в розмірі 1 288,57 гривень (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень пятдесят сім копійок) на р/р 26002231692001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, ЄДРПОУ 32688148.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача витрати, повязані з поданням позовної заяви по 57,35 гривень (пятдесят сім гривень тридцять пять копійок), на загальну суму 229,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 57,35 гривень (пятдесят сім гривень тридцять пять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 57,35 гривень (пятдесят сім гривень тридцять пять копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 57,35 гривень (пятдесят сім гривень тридцять пять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська .

Суддя:ОСОБА_6