Court ruling № 31778643, 05.06.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12030/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Євроконсалтинг-Софт " до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування висновків акту, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Євроконсалтинг-Софт " (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання неправомірними та скасування висновків акту № 1363/22-520/31924300.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проведено невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Дек Україна», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 червня 2012 року № 1363/22-520/31924300.

В даному акті відповідачем встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Дек Україна», що на думку відповідача, свідчить про відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань за укладеними угодами та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже й про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер та є нікчемними.

З метою здійснення детальної перевірки повноти та достовірності інформації про господарську діяльність позивача Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби згідно до вимог пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та пунктів 2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232 було проведено зустрічну звірку, обов'язковою умовою проведення якої є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документальне підтвердження. Для цього 30 травня 2012 року на адресу позивача «Євроконсалтінг-Софт» було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Дек Україна» за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року, відповідно до укладених первинних документів, а саме: договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з зазначеним підприємством; акти виконаних робіт; видаткові та податкові накладні; банківські виписки; картки бухгалтерських рахунків на яких обліковувались операції; реєстри отриманих та виданих накладних; книгу обліку придбання та продажу; як здійснювалось транспортування ТМЦ на всіх етапах його руху від постачальника до покупця та факт відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, які підтверджують формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року. Зазначений запит отримано представником позивача 31 травня 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем за запитом надано до перевірки наступні документи: договір про надання послуг від 08 серпня 2011 року, договір поставки від 01 березня 2011 року, акти виконаних робіт за серпень 2011 року, податкові та видаткові накладні за серпень 2011 року.

Отже, позивачем було надано до перевірки на всі документи на підтвердження реальності спірних договорів.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 пункті 44.7 цієї статті платник податків не подає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Окрім того, згідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до цієї норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

У статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Податковим кодексом України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, які містяться в акті від 14 червня 2012 року № 1363/22-520/31924300 є обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.