Court ruling № 31768837, 29.05.2013, Bakhchysarai Raion Court of the Autonomous Republic of Crimea

29.05.2013 29.05.2013 103/1247/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - Атаманюка Г.С.,

при секретарі - Оленіній Д.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим про визнання дій та бездіяльності посадових осіб незаконними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Піщанівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим про визнання протиправними дії та бездіяльність посадових осіб. Вимоги позову мотивовані тим, що з 1995 року вона проживає в с. Піщаному та перебуває на квартирному обліку у Піщанівській сільській раді. Також вона з 2006 року зареєстрована у черзі на отримання земельної ділянки для здійснення індивідуального будівництва. Проте, з 1995 року земля їй не надана. У 2011 році вона звернулася до Піщанівської сільської ради з заявою про виділення земельної ділянки, але їй було відмовлено. Відповідач мотивував свою відмову відсутністю вільних земель. Між тим, їй відомо про те, що громадяни, які зверталися з проханням про виділення землі пізніше її, вже отримали землю. Тому позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність сільської ради, в період з 2006 року по 01 листопада 2012 року в частині ненадання їй земельної ділянки для особистого житлового будівництва.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що на території Піщанівської сільської ради немає вільних земель для індивідуального житлового будівництва, а тому ОСОБА_1 було відмовлено у наданні земельної ділянки.

Після дачі пояснень сторони, сповіщенні належним чином, у наступне судове засідання не прибули, у зв'язку з чим суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відповідності зі ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Стаття 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін з надання суду доказів, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 11 березня 2006 року заява ОСОБА_1 про надання їй земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва була зареєстрована у Піщанівській сільській раді. Повторно позивач звернулася до сільської ради з письмовою заявою 07 липня 2011 року. Рішенням 10 сесії 6 скликання Піщанівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим № 298 від 16 вересня 2011 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні земельної ділянки у зв'язку з відсутністю вільних земель.

На думку суду, оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності із законом, в межах наданих відповідачу повноважень і підстав для його скасування немає. До цього висновку суд приходить з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні, встановлених ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є законність.

Суд вважає, що відповідач прийняв рішення у відповідності з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування» та Земельного Кодексу України.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу…

Дана норма закону свідчить про те, що передача земельних ділянок у власність або виділення земельних ділянок є правом, а не обов'язком відповідної ради.

Згідно ст. 38 ЗК України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

З урахуванням даних норм закону та відсутності вільних земель на території Піщанівської сільської ради для виділення землі позивачу, суд вважає, що Піщанівська сільська рада правомірно відмовила ОСОБА_1 у виділенні землі для індивідуального житлового будівництва, а тому позов є необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.

Крім того, позивачем пропущений встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду і позивач не надала будь-яких доказів про наявність поважність причин пропуску процесуального строку та не просить суд поновити їй строк для звернення з адміністративним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 15, 71, 128, 159-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя Атаманюк Г.С.