№ 31728362, 06.06.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Київ П/800/35/13

В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю. (доповідач),суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., Кравцова О.В., Масло І.В.,

секретар судового засідання Авдошин М.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_6,

представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Єрмакової К.Ю.,

представників Вищої ради юстиції - Нарольської Т.С., Ліходій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати незаконними та скасувати рішення Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12 та рішення ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2012 року провадження в частині вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закрито.

Таким чином, предметом даного судового розгляду є законність рішення ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на засіданні ВРЮ 18 грудня 2012 року під час розгляду її скарги допущена помилка при голосуванні, суть якої полягає в тому, що результат голосування, на її думку, є позитивним, тобто її скаргу було задоволено, а рішення Комісії від 11 червня 2012 року скасовано. Така позиція ґрунтується на тому, що оскільки «за» проголосувало 4 особи, «проти» - 2 особи, «утрималось» - 6 осіб, то зазначених 4 голоси є достатньою умовою для прийняття рішення. При цьому, зазначає позивач, закон не містить норми, згідно з якою для прийняття рішення, необхідною є кількість 11 голосів «за».

Вказує також на те, що ВРЮ прийняла рішення про звільнення її з посади на підставі її ж скарги, а не на підставі повідомлення з відповідними матеріалами Комісії, як це передбачено законом та Регламентом ВРЮ. Оскільки Комісія не зверталась до ВРЮ із пропозицією про прийняття подання про її звільнення з посади судді, тому, на думку позивачки, ВРЮ неправомірно звернулась до Президента України про її звільнення за загальними обставинами.

Позивач також вважає, що ВРЮ порушила норму статті 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 № 22/98-ВР (далі - Закон № 22/98-ВР), якою передбачено, що рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за загальними обставинами приймаються на засіданні ВРЮ більшістю голосів її членів, які брали участь у її засіданні.

Крім того, при розгляді її скарги у ВРЮ на рішення Комісії від 11 червня 2012 року, не було зазначено жодного факту, який би свідчив про умисне порушення нею законодавства України або проявлення несумлінності та упередженості, тому позивачка вважає рішення ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов з підстав, наведених в позовній заяві.

ВРЮ в письмових запереченнях з вимогами позивача не погоджується, просить залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що приймаючи рішення про залишення скарги позивача на рішення Комісії від 11 червня 2012 року та про внесення подання про звільнення позивача з посади у зв'язку з закінченням строку, на який її призначено, ВРЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняла обґрунтоване рішення, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

В судовому засіданні представник ВРЮ проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_6 Указом Президента України від 01 серпня 2007 року № 676/2007 призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.

21 грудня 2011 року позивач звернулась до Комісії із заявою про надання рекомендації для обрання на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково.

Рішенням Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12 позивачу відмовлено в наданні рекомендації для обрання на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково з підстав порушення позивачем норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин справи при здійсненні правосуддя, систематичного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, що вбачається з характеристики Голови Черкаського окружного адміністративного суду, низьким рівнем якості розгляду справ.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Комісії, позивач 15 червня 2012 року звернулась до ВРЮ із скаргою на це рішення і 24 липня 2012 року з доповненнями до неї, в яких просила скасувати його та зобов'язати Комісію прийняти нове рішення.

Разом з тим, 04 липня 2012 року ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Комісії про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати безпідставною відмову Комісії у наданні їй рекомендації щодо обрання її на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково;

- скасувати рішення Комісії від 11 червня 2012 року в частині відмови у наданні їй рекомендації щодо обрання її на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково;

- зобов'язати Комісію прийняти нове рішення, яким рекомендувати обрати її на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково.

30 липня 2012 року ОСОБА_6 відмовилась від адміністративного позову. Відмову від позову було прийнято судом, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2012 року провадження у справі закрито.

Як зазначалось, 15 червня 2012 року позивачем до ВРЮ направлено скаргу на рішення Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12.

За результатами перевірки вказаної вище скарги член ВРЮ ОСОБА_10 дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача, про що 10 вересня 2012 року склав довідку.

Секція ВРЮ на засіданні 25 вересня 2012 року відклала розгляд скарги позивача з метою проведення додаткової перевірки.

За дорученням Голови ВРЮ від 28 вересня 2012 року її член ОСОБА_11 за результатами додаткової перевірки дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Комісії від 11 червня 2012 року.

На засіданні 06 листопада 2012 року секція ВРЮ дійшла висновку, що Комісія при прийнятті оскаржуваного рішення від 11 червня 2012 року не в повній мірі з'ясувала всі обставини щодо надання рекомендації позивачу для обрання суддею безстроково, рекомендувала Раді задовольнити скаргу позивача та скасувати рішення Комісії.

Рішенням ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к скарга позивача на рішення Комісії від 11 червня 2012 року залишена без задоволення, а вказане рішення - без змін. Вказаним рішенням також вирішено внести подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено.

Указом Президента України від 13 березня 2013 року №132/2013 позивача звільнено з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку з закінченням строку, на який її призначено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позову до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 13 березня 2013 року №132/2013.

Не погоджуючись з прийнятим ВРЮ рішенням від 18 грудня 2012 року №1216/0/15-к, ОСОБА_6 звернулась до суду з даним позовом про визнання незаконними та скасування рішення Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12 про відмову у наданні позивачу рекомендації для обрання на посаду судді безстроково та рішення ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к про відмову в задоволенні скарги на зазначене рішення Комісії.

Як зазначалось вище, в частині вимог до Комісії провадження закрито ухвалою від 06 червня 2013 року.

Щодо прийняття ВРЮ рішення від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к в частині відмови в задоволенні скарги позивача на рішення Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12, суд зазначає наступне.

Питання прийняття рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково регулюється статтею 77 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).

Відповідно до частин першої та другої зазначеної статті рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково приймається у присутності кандидата в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оголошується відразу після прийняття.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково може бути оскаржено до Вищої ради юстиції у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".

Згідно із статтею 1 Закону № 22/98-ВР Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ відповідно до статті другої Закону № 22/98-ВР визначаються Конституцією України, цим Законом та Регламентом ВРЮ, затвердженим її рішенням від 04 жовтня 2010 року № 791/0/15-10.

Відповідно до положень статті 292 Закону № 22/98-ВР до Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді; відмови у рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може, зокрема, задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення; залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

Загальний порядок прийняття рішень ВРЮ передбачений статтею 24 Закону № 22/98-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 22/98-ВР засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.

Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 22/98-ВР).

Зі змісту наведених норм вбачається, що для прийняття рішення з зазначеного питання на засіданні ВРЮ необхідно щонайменше 11 голосів «за».

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ВРЮ від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к було прийняте на засіданні ВРЮ за присутністю більшості її членів від конституційного складу (з 12 присутніх членів ВРЮ «за» задоволення скарги ОСОБА_6 проголосувало 4, проти - 2, утрималось - 6), що підтверджується копією витягу з протоколу засідання Вищої ради юстиції № 15 від 18 грудня 2012 року (а.с. 217, том 1). Однак, набраних 4 голоси «за» є недостатніми, відповідно до норми закону, для прийняття рішення про задоволення скарги на рішення Комісії щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення ВРЮ в частині відмови в задоволенні скарги на рішення Комісії щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково ґрунтується на дискреційних повноваженнях ВРЮ, суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача та зобов'язати його прийняти інше рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність рішення від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к в частині перегляду рішення Комісії від 11 червня 2012 року № 178/бо-12 про відмову у наданні позивачу рекомендації для обрання на посаду судді безстроково, оскільки ВРЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо питання внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не довів законність прийнятого рішення від 18 грудня 2012 року в частині внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено, з наступних підстав.

Згідно з нормою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі закінчення строку, на який його обрано чи призначено.

Відповідно до статті 27 Закону № 22/98-ВР Вища рада юстиції приймає наступні акти, зокрема, подання про звільнення суддів з посади та рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

Суд звертає увагу, що з норми наведеної статті вбачається, що подання про звільнення суддів з посади та рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково є окремими актами ВРЮ.

Згідно з положеннями частини другої статті 31 Закону № 22/98-ВР рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні.

Разом з тим, відповідно до пункту шостого параграфу 2.1. глави першої розділу другого Регламенту ВРЮ розгляд питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами на засіданнях секції та Ради здійснюється у порядку, визначеному цим Регламентом.

Пунктом другим параграфу першого глави другої розділу першого Регламенту ВРЮ встановлено, що на засіданнях секції попередньо розглядаються питання, віднесені до повноважень Ради згідно з законодавством (пропозиції, рекомендації, подання, заяви та ін.). На засіданнях Ради розглядаються зазначені вище питання разом з висновком секції.

За таких обставин, суд вважає, що прийняттю рішення ВРЮ щодо пропозицій про звільнення судді за загальних обставин, повинно передувати прийняття відповідного висновку секцією ВРЮ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наданих суду документів, питання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено, на секції ВРЮ не розглядалось, на засідання ВРЮ не виносилось, окремо голосування з цього приводу не проводилось.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на частину третю статті 77 Закону № 2453-VI, відповідно до якої у разі залишення Вищою радою юстиції рішення Комісії про відмову у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково без змін Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про звільнення цього кандидата з посади судді, оскільки ця норма не регулює процедуру розгляду та прийняття рішень з зазначених питань.

Ця норма передбачає, що при розгляді скарги на рішення Комісії про відмову у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково не потребується направлення окремого повідомлення Комісії до ВРЮ з відповідними матеріалами, як це передбачено пунктом першим параграфу 2.1. глави першої розділу другого Регламенту ВРЮ. В зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що її питання щодо звільнення з посади повинно було розглядатися за окремим повідомленням з відповідними матеріалами, надісланим Комісією.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо можливості одночасного прийняття рішень по скарзі на рішення Комісії про відмову у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково та внесення подання про звільнення з посади судді за загальними обставинами, оскільки процедура розгляду та прийняття таких рішень регламентується Законом № 22/98-ВР та Регламентом ВРЮ, відповідно до норм яких рішення про залишення скарги на рішення Комісії про відмову у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково та рішення про внесення подання Президенту України про звільнення з посади судді є окремими актами ВРЮ, які приймаються за різними процедурами та різною кількістю голосів, визначеної законом та Регламентом ВРЮ.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваного рішення в частині внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме, визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к в частині внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено. В іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись статтями 160-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 18 грудня 2012 року № 1216/0/15-к в частині внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку закінченням строку, на який її призначено.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя: Е.Ю. Швед

Судді: О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

О.В. Кравцов

І.В. Масло