Court ruling № 31713873, 10.06.2013, Zhytomyr Administrative Court of Appeal

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"10" червня 2013 р. Справа № 806/2767/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю сторін

представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 113192 грн. і надіслати його до органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу, для проведення виплати. Крім того просив зобов'язати УМВС України в Житомирській області подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення йому одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені і виплаті ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 113192 грн. і надіслати його до органу внутрішніх справ, у якому ОСОБА_4 проходив службу, для проведення виплати.

В позові до УМВС України в Житомирській області відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі МВС України просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Апелянт зазначив, що через наявність розбіжностей в представлених на розгляд матеріалах щодо обставин отримання травми позивачем та причинного зв'язку між травмою і інвалідністю ОСОБА_4 немає права на отримання одноразової грошової допомоги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з грудня 1974 року по лютий 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

21 березня 1992 року в період проходження служби в органах внутрішніх справ позивач отримав тілесні ушкодження - черепно-мозкову травму. Травма отримана ним при затриманні злочинця, в справі, за якою останній засуджений до позбавлення волі, ОСОБА_4 був визнаний потерпілим, що підтверджується наявною в справі копією вироку Житомирського райсуду.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_4 21 березня 1992 року тілесних ушкоджень, травма отримана в період проходження служби при виконання службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку.

Після звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ, 23 липня 2012 року обласною МСЕК було встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.-19). Такий висновок МСЕК на даний час є чинним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України №707 від 12.05.2007 року затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.

25 вересня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до УМВС України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи вимоги п.7 названо вище Порядку, УМВС України в Житомирській області подало до МВС України висновок щодо можливості проведення позивачу грошової допомоги в розмірі 113192 грн.

Відповідно до Порядку, МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати.

Проте МВС України у лютому 2013 року відмовило ОСОБА_4 у призначенні допомоги, пославшись на ряд розбіжностей у поданих ним документах, а у березні 2013 року таку відмову підтвердило повторно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що така відмова МВС України є протиправною, порушене право позивача підлягало поновленню, оскільки наявні письмові докази, в т.ч. і ті, що були предметом розгляду апелянта, свідчать про наявність підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги.

Доводи апелянта про наявність розбіжностей в документах, представлених на його розгляд, на думку колегії суддів є надуманими.

Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Міністерство внутрішніх справ України вул. Богомольця, 10,м.Київ,01024 4-Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008