Decision № 3163513, 10.03.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р.

Справа № 02/52-38.

за позовом Приватного підприємства «Інтер плюс», м.Біла Церква

до Державного підприємства «Маневицький лісгосп», смт.Маневичі

про стягнення 15310,17грн.

Суддя Костюк С.В.

Представники:

від позивача:Золотоверх О.М. –юридичний консультант, дов. №7 від 06.03.2009р.

від відповідача: Шевчик В.А. –юрисконсульт, дов. №8/200 від 06.03.2009р.

Права та обов’язки представникам сторін роз’яснено відповідно до ст.ст. 20,22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач –Приватне підприємство «Інтер плюс», м.Біла Церква звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Маневицький лісгосп», смт.Маневичі 15310,17грн., з якої 13795,14грн. основний борг, втрати від інфляції –1330,21грн. та 184,82 грн. –3% річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість виникла за надані відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 13795,14грн. відповідно до видаткової накладної ПП «Інтер плюс»№ІП-000310/1 від 10.03.2008р. через уповноважену особу Потоцького М.В. на підставі довіреності ЯОЛ №087288 від 10.03.2008р.

Представник відповідача в судовому суму боргу визнає, неоплату вартості отриманого товару пояснює важким фінансовим становищем.

З представлених позивачем матеріалів вбачається наступне:

Згідно видаткової накладної №ІП-000310/1 від 10.03.2008р. Приватним підприємством «Інтер плюс»відпущено відповідачу товарно-матеріальних цінностей на суму 13795,14грн.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до Закону, умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

23.05.2008р. та 01.12.2008р. між сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, по результатах якої складено акти від 23.05.2008р.,01.12.2008р. відповідно до яких заборгованість становить 19938,74грн., в т.ч. по накладній №310/1 від 10.03.2008р. - 13795,14грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України ,якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.08.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку наданого позивачем сума втрат від інфляції за період з вересня 2008р. по січень 2009р. складає 1330,21грн., 3% річних –184,82грн.

З врахуванням суми нарахування втрат від інфляції та 3% річних загальна сума боргу складає 15310,17грн., яка на момент розгляду справи не погашена, визнана відповідачем і підлягає стягненню з нього .

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судові витрати по справі понесені позивачем згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.526,625,655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.38,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Маневицький лісгосп»(44600, Волинська область, Маневицький район, смт.Маневичі, вул.К.Маркса,31, код ЄДРПОУ 00991545) на користь Приватного підприємства «Інтер плюс»(09114, Київська область, м.Біла Церква, вул..Князя Володимира,3,кв.44, п/р №260085520 в філії ВАТ «Райфайзен Банк «Аваль», МФО 321121, м.Біла Церква) 15310,17грн., з них 13795,14грн. заборгованості , 1330,21грн. втрат від інфляції та 184,82грн. –3% річних, а також судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 153,11грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Костюк С.В.

Дата виготовлення

повного тексту рішення 10.03.2009р.