Decision № 31614737, 08.05.2013, Tatarbunary District Court of Odesa Oblast

Справа № 2-892/1529/12

Провадження № 2/515/140/13

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року. м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Сивоконь Т.І.

при секретарі Коваленко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари Одеської області справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання, поси лаючись на наступні обставини.

Відповідно до Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77/96 Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №992 Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, наказу МВС України № 150 від 14.05.2007 року Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку та громадянином ОСОБА_1 17.09.2010 року був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ.

Згідно вищевказаного договору, Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ зобовязаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами, програмами та вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, працевлаштування випускника після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації, а ОСОБА_1 в свою чергу зобовязаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обовязків за посадою на яку призначений і відпрацювати не менше трьох років.

Представник позивача вказує, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 16.02.2012 року №58 о/с, лейтенанта міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п.64 ж(за

власним бажанням), згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 24.02.2012 року.

Зважаючи на викладене, представник позивача вважає, що відповідач порушив вимоги вищевказаного договору, в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, тому просить зобовязати ОСОБА_1 виплатити суму в розмірі 44 693,48 грн., затрачену МВС України на його навчання на користь Одеського державного університету внутрішніх справ.

Представник Одеського державного університету внутрішніх справ в судове засідання не зявився, однак надав до суду клопотання про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що відповідач не з власної волі звільнився зі служби, а під тиском, він бажає працювати в органах внутрішніх справ але його поставили в такі умови, що він був вимушений написати рапорт про звільнення, крім того, під час навчання в університеті він тривалий час проживав не в казармі, а на зйомній квартирі, тому не міг користуватися меблями, різними приладдями, електроенергією, тепло, водопостачанням і водовідведенням та не харчувався в закладі, також під час навчання він отримав лише мінімальну частину обмундирування, вказану в атестаті та майже не отримував ніякого грошового утримання, крім стипендії, а тому він вважає, що позивачем не надано доказів того, що на його утримання в період навчання було витрачено вказану в позові грошову суму.

Дослідивши мате ріали справи, суд вважає, що позов підлягає задо воленню.

Згідно витягу з наказу Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ за №135 о/с від 15.08.2007 року (а.с.7), ОСОБА_1 було прийнято на службу в органи внутрішніх справ, зараховано курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання з присвоєнням спеціального звання рядовий міліції УМВС України в Одеській області.

ОСОБА_2 договору про підготовку фахівця у Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.09.2007 року (а.с.55-56) підтверджується, що між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку та громадянином ОСОБА_1 14.09.2007 року був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ.

Вищевказаний договір від 14.09.2007 року було переукладено сторонами 17.09.2010 року, відповідно до копії договору (а.с.5-6) в зв'язку з виведенням із складу Харківського національного університету внутрішніх справ Одеського юридичного інституту та перетворенням його в Одеський державний університет внутрішніх справ (а.с.46).

Із витягу з наказу Одеського державного університету внутрішніх справ за №102 о/с від 25.06.2011 року (а.с.8), ОСОБА_1 було знято з усіх видів забезпечення та відряджено для подальшого проходження служби з 27.06.2011 року до ГУМВС України в Одеській області.

ОСОБА_2 з наказу начальника Головного управління МВС України в Одеській області за №58 о/с від 16.02.2012 року (а.с.9) підтверджується, що лейтенанта міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п.64 ж (за власним бажанням), згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 24.02.2012 року.

Із розрахунку вартості утримання курсанта ОСОБА_1 за 2007-2011 начальні роки видно, що на його утримання та навчання було затрачено суму в розмірі 44 693,48 грн. (а.с.70-73).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони навчалися разом з відповідачем в Одеському державному університеті внутрішніх справ, уклавши відповідно з учбовим закладом договір про підготовку фахівця, проживали в одному так званому гуртожитку, їм відомо, що вівдповідач протягом двох років навчання проживав на зйомній квартирі, а тому не утримувався за рахунок учбового закладу, але чи звертався він до керівництва з письмовою заявою про тимчасову зміну місця проживання, їм невідомо, також свідки підтвердили, що курсанти під час навчання отримували стипендію, їм частково видавався форменний одяг, всі інші видатки, вказані в розрахунку вартості утримання курсанта, пояснити свідки не змогли.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку та громадянином ОСОБА_1 14.09.2007 року був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, який 17.09.2010 року було переукладено в зв'язку з виведенням із складу Харківського національного університету внутрішніх справ Одеського юридичного інституту та перетворенням його в Одеський державний університет внутрішніх справ. Згідно вищевказаного договору, Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ був зобовязаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами, програмами та вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, працевлаштування випускника після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обовязків за посадою на яку призначений і відпрацювати не менше трьох років (п.2.3.5 Договору). Наказом ГУМВС України в Одеській області від 16.02.2012 року №58 о/с, лейтенанта міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п.64 ж(за власним бажанням), згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 24.02.2012 року.

Суд не може взяти до уваги доводи відповідача з приводу того, що він не зі своєї волі звільнився з органів МВС, тому що ним не надано суду доказів про незаконність його звільнення з органів внутрішніх справ. Крім того, відповідачем не надано ніяких письмових доказів того, що він на протязі двох років навчання не проживав у гуртожитку та не перебував на забезпеченні навчального закладу, а позивачем, в свою чергу, такі докази долучені до справи, спростовуючи доводи відповідача (а.с.58-74).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач порушив вимоги вищевказаного договору, в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, тому ОСОБА_1 зобов'язаний виплатити суму в розмірі 44 693,48 грн. затрачену МВС України на його навчання на користь Одеського державного університету внутрішніх справ.

Керуючись п.2 Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77/96 Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та

працевлаштування випускників вищих навчальних закладів від 23.01.1996 року № 77/96, п.2 Порядку відшкодування особами витрат повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року, ст.ст.58, 59, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код №3315009999) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31257272210126 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08571570) витрати за період навчання в сумі 44 693,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код №3315009999) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31257272210126 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08571570), судовий збір в сумі 446,93 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сивоконь