Court ruling № 31547331, 24.05.2013, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

24 травня 2013 року № 826/7556/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Савченко А.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

в інтересах держави в особі

Прокуратури Дніпровського району м. Києва

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Хелсвей»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок»

про

застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення у дохід держави все отримане за таким правочином,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Дніпровського району м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту – позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Хелсвей» (далі по тексту – відповідач 1, ТОВ «Віво-Хелсвей»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок» (далі по тексту – відповідач 2, ТОВ «Айс-Вок»), у якому просить застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути з відповідача 2 на користь відповідача 1 вартість матеріальних цінностей та послуг, отриманих за нікчемним правочином у сумі 300000,00 грн., а з відповідача 1 на користь держави вартість наданих послуг за таким правочином у розмірі 300000,00 грн.

Розглянувши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 названої правової норми встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіряючи дотримання прокуратурою Дніпровського району м. Києва строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України для подання адміністративного позову, суд зважає на таке.

Як встановлено судом та вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду з відповідним позовом стало виявлення податковим органом під час перевірки ТОВ «Віво-Хелсвей» укладення останнім договору №01/3/10 від 01 березня 2012 року про надання інформаційно-консультаційних послуг з ТОВ «Айс-Вок».

Предметом зазначеного договору було надання ТОВ «Айс-Вок» інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Віво-Хелсвей». За результатами виконання договору ТОВ «Віво-Хелсвей» перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Айс-Вок» у розмірі 300000,00 грн., а останнім видано податкову накладну №494 від 31 березня 2012 року на аналогічну суму.

За результатами проведення перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено Акт від 22 серпня 2012 року №2568/22-621/36602621 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віво-Хелсвей» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Айс-Вок» за березень – квітень 2011 року та ТОВ «Альбіон-2011» за березень 2012 року, в якому міститься висновок податкового органу, що встановлені під час перевірки обставини дали податковому органу підстави стверджувати, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Віво-Хелсвей» з ТОВ «Айс-Вок» носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов’язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, а також про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановлених статтею 100 КАС України, або визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом даного спору є стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, що укладався між відповідачами. Аналіз змісту та характеру правовідносин, що виникли між відповідачами, їх оцінка на підставі норм законодавства та висновок про нікчемність правочину викладені в Акті перевірки №2568/22-621/36602621, що був складений і підписаний перевіряючими 22 серпня 2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини 2 зазначеної статті закріплено, що для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.

З огляду на наведені норми процесуального права та зважаючи на дату складення акта перевірки, яким зафіксовано висновок податкового органу про нікчемність правочину, суд приходить до висновку, що датою виникнення у позивача права на звернення до суду із даним позовом є саме 22 серпня 2012 року.

У той же час, такий позов надійшов до суду лише 22 травня 2013 року, тобто з пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку.

Відповідно до приписів частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частина 2 згаданої статті закріплює, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Та обставина, що позовну заяву подано прокуратурою Дніпровського району м. Києва, на думку суду, не є поважною причиною порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання позову у визначені ним строк.

Згідно з частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представника є: звернення до суду з позовами (заявами, поданнями); вступ у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювання перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; участь у розгляді справ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надання прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить його привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з позовною заявою.

Виходячи із завдань, покладених на прокуратуру статтею 19 Закону України «Про прокуратуру», щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, не обумовленого будь-якими обставинами, у прокуратури Дніпровського району м. Києва не було об’єктивних перешкод для здійснення відповідного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства України під час проведення суб’єктами господарювання своєї діяльності та своєчасного звернення до суду з позовом.

Викладені висновки суду також узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 06 серпня 2008 року №1367/100/13-08.

За таких підстав, та з урахуванням всіх наведених обставин, а також враховуючи, що в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву прокурора Дніпровського району м. Києва, який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Хелсвей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення у дохід держави все отримане за таким правочином залишити без розгляду.

2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко