Court ruling № 31517366, 27.05.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/4003/13-а

УХВАЛА

27 травня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши подання Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло подання Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ПП фірми «Омегафарм» ОСОБА_1 до виконання зобов'язань за рішенням.

З вказаного подання вбачається, що на примусовому виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист № 1570/6879/2012 від 17.01.2013 року, який виданий Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з ПП фірми «Омегафарм» (код ЄДРПОУ 31225715) на користь ДПІ у Малиновському районі м. Одеси грошової суми у розмірі 9145,09 грн. При цьому, заявник зазначає, що враховуючи значний термін невиконання боржником зобов'язань та законних вимог державного виконавця є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення, у зв'язку з чим державний виконавець звернувся до суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ПП фірми «Омегафарм» ОСОБА_1.

Розглянувши вказане подання, суд вважає, що воно не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.2 ст.3 КАС України адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ч.2 ст. 15 ЦПК України законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

При цьому наведені положення ст. 377-1 ЦПК України не містять будь-яких обмежень (зауважень, виключень) тощо щодо судового провадження, у якому прийнято судове рішення, при виконанні якого питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо справа не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, подання Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, і тому суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за вказаним поданням, роз'яснивши заявнику його право звернутися з зазначеними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 17,109 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по справі за поданням Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Копію ухвали разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Соколенко